Як ми медіа-модернізувалися та їздили на ICTV

Прилуцьким міським осередком «Просвіта» ім.Т.Г.Шевченка за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» був проведений тренінг для локальних ЗМІ. Як проект, він мав назву «Медіа-модернізація на Прилуччині», як захід проводився у вигляді «Школи модернового медійника». Основні ідейники всього – Оринка Григоренко і Лариса Лавренчук – активісти прилуцької «Просвіти».

Медіа-тренерами першого етапу для представників прилуцьких ЗМІ стали: шанований редактор Олексій Погорєлов і прогресивний журналіст Богдан Логвиненко. Вони розповіли про соціальні мережі, про розповсюдження інформації в інтернеті, про якісну локалізацію і необхідність широкої реклами в інтернеті спеціалізованих (читати «локальних», в тому числі й прилуцьких) ЗМІ. Тренінг відбувався в Прилуках, у приміщенні арт-кафе «За двома зайцями».

Перший день другого етапу проходив теж у Прилуках (у тому ж приміщенні), а другий – у селі Валки, поряд із Прилуками, у Валківській школі. Вишкіл другого етапу проводили телевізійники: серйозний редактор розважальних програм каналу ICTV Сергій Харинович і переконано проукраїнський музичний редактор Юрко Зелений. Ці дотепні учителі розповіли про внутрішнє життя ЗМІ, в котрих вони працюють і поділилися хитрощами наробку матеріалів, котрі роблять ЗМІ популярнішими.

А от третій етап – це була екскурсійно-навчальна поїздка в Київ, на канал ICTV. І ось про неї більше... Нас допустили на засекречену територію, яка охоронялася неначе військова база, тільки у охоронців пістолетів не видно було. Групу представників прилуцьких ЗМІ зустріла дуже приємна дівчина Юлія Бондаренко – керівник прес-центу на ICTV. На час екскурсії вона була нашим провідником. Розмістивши нас у конференц-залі, Юлія розповіла про створення каналу, самий початок його історії: що перший ефір відбувся у 1992 році й від самого початку ICTV постав як розважальний телеканал. Саме на  ICTV стартували перші іноземні фільми та серіали з дубляжем українською мовою. Далі, у 2000 році, зі зміною директора каналу, почався новий етапу його розвитку: ICTV  перетворюється у цілеспрямовано інформаційний з вкрапленням серіалів про «ментів», військових і т.д. через що отримує репутацію «чоловічого» каналу. Аудиторія збільшилася у три рази, тож так і продовжують розвиватися.

Згодом підійшла Олена Фроляк, головний редактор інформаційного відділу каналу ICTV та ведуча програми «Факти». Надзвичайно розумна і вродлива жінка, як на екрані, так і в житті. Олена розповіла нам основні правила відбору інформації. По-перше: потрібно брати ту інформацію, що буде цікава телеглядачам, а не якомусь окремому журналістові. По-друге: не повинна допускатися у загальних інформаційних блоках так звана «чорнуха» – це все окремою передачею пізно увечері, чи окремою сторінкою в друку. З кримінальних новин повинні бути лише ті, що зачіпають цінності високоморальної людини, а не ті, де наприклад, кривава міжусобиця в сім`ї алкоголіків. Також Олена поділилася з нами досвідом переходу із локальних Івано-Франківських ЗМІ на столичний телеканал ICTV.

Виявляється, це було справою випадку: коли Олена проходила стажування у Великій Британії (до речі, з Івано-Франківська туди потрапила, а не зі столиці), до неї зателефонував її колишній однокурсник і запропонував взяти участь у новому проекті «Вікна». «Ось, саме так усе й було. І бачите, вже 10 років працюю на ICTV», – каже Олена. Бажаючим пробитися, радить починати з себе: правильна професійна освіта, мобільність, грамотність і самоосвіта – ось всі секрети успіху. Найцікавіше те, що попри важкий графік роботи Олена ще й по повній хазяйнує у своєму будинку: готує, прибирає та займається дітьми. З нетерпінням чекає вихідних, щоб повністю віддатися сімейним турботам.

Наступний доповідач Віталій Ковач (інформаційна програма «Факти») розповів про непросте життя ведучого у прямому ефірі та, як і попередньо Юлія й Олена, переконливо запрошував до співпраці молодих талановитих фахівців локальних ЗМІ. Пропонував присилати цікаві ідеї та матеріали на електронну пошту. Адже хоча на каналі студенти-телевізійники часто проходять практику, серед них мало затятих шалених журналістів, готових працювати і генерувати ідеї, не зважаючи ні на що.

Найбільше запам'яталася фраза Олени Фроляк: «Журналістика – це високоосвіченість, це знання, це любов до життя».