Звуки іншої музики

01.06.2008. Клуб «Бінго». «Інша музика» презентували широкій публіці свою нову збірку під назвою "Re:волюція". Нас, як представників преси було запрошено на прес-конференцію на 17:00.
Там все і почалося — прийшовши о 17:10 був вимушений ще деякий час чекати під входом, бо ж охоронці ще не мали дозволу впускати кого-небудь без бейджів. Імпровізована прес-конференція почалася десь біля 18:00 на ній були присутні — два журналісти від порталу «Фа!Дієз» і одна журналістка від порталу «rock.kiev.ua», тож матеріал можна вважати майже ексклюзивним.
Більше фото у розділі "МАРМИЗИ"
Фото: Сергій Зимогляд

Зміст прес-конференції звівся до почесного вручення представникам преси дисків та значків і приємною але не довгою бесідою з приводу тягощів організації подібних івентів, нарікань на низьке передпродажі і інші незначні негаразди.
Що цікаво організатори фестивалю ніяк не обмовились про те, хто ж буде хедлайнером — сказали лише, що того вечора зібрались просто «дрім-тім» і всі команди однаково круті і незабутні. Нам нічого не залишалося окрім як повірити на слово і почапати всередину — дослухувати саунд-чек і чекати початку свята.
Відкривали вечір Дніпропетровськая команда СкруDJ. І хоч почали вони свій виступ з того, що вокалісту чомусь забули увімкнути мікрофон, та це не завадило показати їм відмінний саунд. Грали досить мелодійні пісні з легким нальотом істерії та відчуттям впливу легендарної Nirvana. Не вистачало лише якогось руху - хлопці були наче прив'язані до заздалегідь визначених на сцені місць.
Другим номером вийшли Одесити під назвою MaybePapa. Під сценою вже встигла зібратися деяка кількість шанувальників сучасної музики — концерт набирав оберти. «Мейбіпапа» створювали атмосферу романтично-депресивної казки, а дещо психоделічна музика з фолковими мотивами просто не давала змоги чути щось іще. Складалося враження, що перед тобою не шість чоловік, а один живий організм, який ледь вміщається на сцені. Банда показала надзвичайно об'ємне звучання. Єдине, що неприємно вразило - трохи одноманітний сет-лист.
DollHeads. Тільки ця команда з'явилась на сцені, як більша частина публіки почала високо підстрибувати і кричати ТОЛ!! (Барабанщик гурту DollHeads-Вася Прозоров, є вокалістом гурту ТОЛ-прим.). Для тих, хто ще не знайомий з творчістю цієї команди — це легкий речитативний концепт с легкими ритмами і гітарою у стилі trip-hop. Хлопці показали приємний роздовбайський драйв у своїй власній манері. Ніякої агресії чи експресивних стрибків — всю цю шоу-програму виконував народ під сценою і йому це подобалося. Досвідчені музиканти цього гурту створили абсолютно гіпнотизуючий і позбавляючий думок саунд.
Четвертими на сцені з'явилися хлопці з Кременчука під назвою Pins. Вони нещодавно записали альбом, який буде видано найближчим часом. Грає бенд тяжкий та, чесно кажучи, не вельми цікавий саунд у естетиці new-metal. Проте хлопців серйозно виручав вокаліст, що «ковбасився» під грім гітар, як скажений. Якби не він – можна було б сказати, що гурт ніякий, адже решта вела себе так, ніби їх до підлоги гвіздками поприбивали. Та і над зовнішнім виглядом хлопцям не завадило би попрацювати. Бо здавалося, що вони прийшли грати не альтернативну музику, а «блатняк» у якомусь середнього пошибу ресторані.
Змінили Pins на сцені Jim Jams з міста Суми. Також «метальова» команда. Показали більш цікаву і різноманітну музику, але щільно упаковану у рамки стилю. Хлопці рубали тяжкі й агресивні гітарні рифи с гроул-вокалом: стрибали, кричали і створювали надзвичайно агресивний перфоманс. Естетикою музики і виступу в цілому гурт нагадував Soulfly. Правда, дещо занадто жорстка ритміка погано сприймається через майже відсутню мелодію.
Далі з'явилися гурт Armada - практично динозаври української метал-сцени. Виступ їх був драйвовим рівно на стільки, на скільки це було необхідно. І хоч вокаліст заводив зал, а музиканти грали чітко і зіграно, я не міг відмахатись від нальоту Євробачення чи естрадної пісні. Все було надзвичайно професійно, проте якось нещиро. Та, думаю, старі фани Armada всеодно отримали свою долю задоволення від цього виступу.
Мегамасс. Сказати тут мало чого — це треба просто бачити. Доки ведучий розповідав про гурт, у нього за спиною з’явилося п'ять хлопців у спортивних костюмах і почали підключати інструменти. Я думав, що то «Троєщінські хулігани» побили музикантів і тепер вийшли постібатися з залу. Та після перших акордів все благополучно стало на свої місця. Хоча ні: виступ почався тим, що хлопчина у спортивному костюмі і чорних окулярах прочитав вірш одного з російських класиків. А далі хлопців вже годі будо зупинити. Надзвичайно тяжкий і ритмічий драйв + естетика звуку у стилі Slipknot зі вставками мелодійного вокалу просто розірвали публіку на частини. Під кінець виступу хлопці подякували гурту «Armada» за їх творчість і шанувальницям за нижню білизну, яку ті закидали на сцену.
Передостанніми на сцені були ще одні динозаври українського андеграунду - SHEcrIES з міста Комсомольськ. Досить епатажний гурт (вокаліст і гітарист вийшли в спідницях прикрашених металом) зумів показати досвідчений перфоманс у стилі класичних метал-команд. Грали вони досить якісний doom-metal, за звучанням чимось нагадуючи Anathema.
Останніми за порядком, але ніяк не за якістю на сцені з'явилися львівські хлопці з гурту Анна. І хоч так вийшло, що імпровізований хедлайнер вечора виступив найменше, проте зумів показати найбільш якісний звук. Але хорошого, як кажуть, потроху. Зігравши ледве з п'ять пісень, Анна були змушені збиратись і спішити на вокзал, де відходив потяг Київ-Львів.
Ми теж зібрались і з головами повними шуму-гаму-металу та суцільних емоцій відправилися по домах, де мабуть, ще довго намагалися заснути, переварюючи все почуте і пережите.
Ось така була презентація, і скажу вам відверто - туди варто було потрапити.

Більше фото у розділі "МАРМИЗИ"
Фото: Сергій Зимогляд