«Димна Суміш»: «Люблячи публіку, та не танцюючи під її дудку»

теґи: Димна Суміш, Майдан

Не лише в «країні ілюзій», а й у реальному житті трапляються дивні ситуації, явища та суміші, замішані виключно на несумісних інгредієнтах. 19-те жовтня у луцькому пивному клубі «Майдан» було саме таким, змішаним і дивним. Обідня реєстрація третього світового рекорду (занотованого як у книгу рекордів України, так і в книгу рекордів Гіннесса) на найбільший бутерброд із салом (так званий «салобургер») у світі, плавно перейшла у вечірній концерт гурту «Димна суміш».

 

Дивна суміш «Димна Суміш» – чи не єдина ватага, якій випало успішно перекочувати з дев’яностих років у нове тисячоліття, і з виходом платівки «В країні ілюзій» здобути шістнадцятирічних фанів і фавнів, які, скоріше за все, і не підозрюють про десятирічне існування колективу. Хлопці постійно балансують на межі надпопулярності і жорсткої альтернативи, і це у них виходить непогано.  «Димна суміш», безумовно, претендує на звання одного з найяскравіших гуртів на українській рок- та альтернативній сцені, а її лідера Сашка Чемерова, з усіма його чотирнадцятьма татуюваннями і божевільною енергетикою, без зайвих вагань можна було б обізвати і секс-символом нової української рок-музики.

 

Немає диму без вогню, і, здається, «Димна суміш» цілком виправдовує свою назву. А ще там є неймовірна любов до старої музики і до рок-н-рольної естетики 60-70-х, купа неймовірного драйву і звук, що розриває барабанні перетинки.

 

Загалом під час концерту було виконано пісні з альбому «В країні ілюзій», що побачив світ навесні цього року, а також декілька нових речей. Поряд з цілковитою відірваністю у музиці «Димної суміші» відчувається монолітність.  Це саме той випадок, коли ти не бачиш на сцені барабанщика, бас-гітариста, лідер-гітариста, вокаліста - ти бачиш команду, чуєш злагоджену гру чотирьох людей. Здавалось, інколи вони навіть загравались, гучний звук перешкоджав будь-яким спробам розпізнати тексти чи якісь окремі музичні партії, Сашко, немов заведений, кружляв у шаманських танцях, вибиваючи ритми, ніби на шаманському бубні, проте, заповнений по вінця «Майдан» гудів і димів сотнею таких же задоволених голосів.

 

Виступ хлопців прийшли підтримати і учасники та організатори луцького молодіжного фестивалю «Велика руханка», таким чином до суміші сального рекорду та рок-концерту додалася ще й фестивальна атрибутика. Музиканти відпрацювали на повну і, як водиться, вийшли на біс. В маленьке клубне приміщення вивільнилося стільки енергії, а вуха зазнали такого нищівного ґвалту, що коли ми спустилися до підвальчику поговорити з нашими гостями про музику і побачили на столі коробку з шоколадними цукерками та мінеральну воду, нашому здивуванню не було меж, спромоглися лише запитати, що ж хлопці вживають, якщо таки направду не п'ють.

 

- Більшість присутніх сьогодні очікували від вас традиційного рок-концерту. А отримали вибух міні-нейтронної бомби. Чому ви працюєте на такому гучному звуці? А як же здоров’я слухачів?

 

- Тому що, не дивлячись на те, що ми зараз відомі і розкручені, нам хочеться грати на концертах так, як нам подобається. Це, насправді, величезна втіха для музиканта - люблячи публіку, не танцювати під її дудку. Нам у кайф те, що ми робимо і те як ми це робимо.

 

- Звідки берете енергію для виступів? Ось ці цукерочки і водичка на столі - не бутафорські штучки?

 

Сашко: - Ні. Ми насправді так живемо. Я вже п’ять років не вживаю ані м’яса, ані алкоголю. Не палю. Надихаємось музикою, природою. Страшенно нас надихає і захоплює індійська культура, медитації, йога. Стара музика, живопис, багато чого. Але ми не хочемо нав’язувати комусь своїх поглядів. Когось надихає алкоголь, когось м’ясо, когось наркотики, що ще набагато гірше, у нас якраз і пісня про це є.

 

- Сьогодні вона звучала: «ти думаєш, що ти приймаєш героїн, а насправді це він приймає тебе».

 

- Саме так. А нас надихає музика і пре саме від музики, і набагато більший кайф отримуєш, коли він не синтетичний, а вироблений твоїм власним організмом, спровокований власними відчуттями, емоціями, коли ти можеш усім цим керувати, а не залежати від цигарки чи ще чогось.

 

- А якого розвитку можуть набути стосунки з дівчиною, яка палить або п’є?

 

Сашко: - Скоріше за все, ніякого. Мене такі дівчата не приваблюють, хоча, безумовно, твоя це людина чи ні, видно відразу.

 

- Повертаючись до музики. То, виходить, що й наступна платівка буде навіяна медитаціями?

- Можна і так сказати, але вона буде кардинально відрізнятися від того матеріалу, який можна було почути на концерті, скоріше за все, це буде іще важчий звук і ще більше еклектичних звуків.

 

- А що незвичайного було у записі «Країни ілюзій»? Ми так розуміємо, це був живий запис, без студійних примочок і усього того, що «причісує» звук?

 

- Приблизно так, ми вирішили зробити цей запис у натуральному вигляді, за один день. Чотири інструменти, чотири мікрофони, усі грали без навушників, наживо, так як це робили колись на світанку рок-музики.