Напевне зразковий бюджетний сайт для українського гурту. Неідальний, але видно, що люди стараються.

Хочеться подякувати їм за лаконічність і зрозумілість структури сайту. Відео, музика, радіо, галерея — те що зразу і наочно представляє предмет висвітлення.

В очі кидається ряд недоліків. На вступній сторінці два лінка на цю ж сторінку. Розділ персоналій пустий. Дошка пошани скупенька на детальнішу інформацію про людей. Помітно незбалансоване кольорове наповнення сторінки.

Фундаментальний ресурс!

я сьогодні добра))) і лю Вій та пана Літла) от!

Цей сайт - як фенікс. Воскресає з попелу.
Його попередник був взагалі найкращим сайтом, який я бачив на теренах української Мережі.
Як за дизайном, так і за вмістом.
Нинішня сторінка, впевнений, досягне того рівня і навіть переросте його.
Тродоголізм Літтла - запорука цього )

таке

Цікаво, потужно, весело

Багато літер замість рецензії

Трохи історії

Гурт „Вій” й усе, що з ним пов’язано, особисто у мене, завжди буде асоціюватись з тими людьми, які не беручи участі у масштабних „забігах”, все одно приходять першими. Вони абсолютно відкриті і зрозумілі, не приховують своїх ідейних суперечок в колективі, своїх розлучень і, як наслідок, злук. Саме через те, що в історії гурту був період, коли розпався творчий тандем фронт-мена Дмитра Добрий-Вечір і менеджера гурту – Сергія Литвинюка, зараз ми не можемо спостерігати ідеальної і об’єктивної картинки інформаційного ресурсу "Вія". Проте, ми можемо спостерігати як щодня тут кипить і вирує інформаційне музичне життя. Усі ми добре знаємо, що переможців не судять, але, чи судять піонерів?... Бути першим на початку, не менш складно, а, може, і набагато складніше, ніж бути першим у підсумку. Беручи участь у щоденних інформаційних перегонах і, тим паче, беручи участь у нашому українському музичному бізнесі (для прикладу, обізвемо це так) дуже важко не лише втриматись на плаву, а й зберегти бодай частину тієї енергії, що на початку змушує усіх творчих людей рухатись вперед. Я не знаю, наскільки сайт гурту „Вій” готовий брати участь у „перегонах за звання кращого сайту”, приміром, місяця травня. Я не впевнена, що музика гурту „Вій” могла б конкурувати з релізами і концертними турами інших, більш молодих і більш розкручених на телевізії гуртів. Мені так само не відомо, чи потрібно це самим вієвцям... Але, я переконана, величезна кількість українських меломанів, вже багато років є читачами і користувачами саме цього ресурсу, а ще більша кількість інтернетівської молоді знає, хто такий Сергій Литвинюк ( Sergey Little ) - його розробник і дизайнер. Мені подобається, як працює ця людина, це щоденна серйозна праця. „Вони усі мої друзі”, - скаже Сергій про будь-кого, з ким хоч раз перетинався в мережі, жодного нашарування мудростей і жодного натяку на бекґраунд. Це не той адміністратор, який дозволить собі проґавити чийсь лист або якусь важливу інформаційну подію, а перш, ніж спілкуватись, ще й вибачиться за свою „російську”)))

Ближче до тіла


Звичайно, для котрихось користувачів інтернету найбільш важлива функціональність музичних сайтів, їх іноваційність і швидкість гортання сторіночок. Коли ти дізнаєшся про щось вперше, головне не втратити наснагу продовжити свій дослід. У цьому сенсі, художність дизайну і авторський підхід відіграють величезну роль. Тут усе логічно і послідовно. У гурту „Вій”, треба визнати, дуже вдала назва, вона надзвичайно символічна. Містика, українська міфологія, справжній гоголівських дух – усе це присутнє в музиці, текстах ватаги, в їхньому щоденному житті, присутнє воно й на сайті. Тут немає жодних суперечностей між формою та змістом: чорно-біле тло, розбавлене місячним світлом і яскравими червоними написами.. Не можна не помітити схожість мальованого „Вія”, що зустрічає нас у „Новинах”, із самим гуру язичницького рок-н-ролу – Дмитром Добрий-Вечір)). Усі розділи сайту щедро пересипані такими ось дотепними дизайнерськими витворами, авторськими малюнками і світлинами, а, головне, що усе це просякнуте язичницькою, українською еклектикою, з якої, власне, все і починалось... Не потрібно зайвий раз розповідати, що творчість гурту „Вій” позбавлена комерційної основи. Музиканти завжди писали такі пісні і грали таку музику, яка, перш за все, подобалася їм самим, а як не було натхнення, не писали і не грали нічого)). Розділи „Інформація” та „Міфологія” стануть у пригоді тим, хто буде знайомитися з творчістю ватаги вперше. Спочатку була „Баніта Байда”, ні, спочатку, як водиться, було слово)), був відомий твір Миколи Гоголя і бажання робити якісну українську музику. Взагалі, вієвцям звично в усьому бути першими. Їхній сайт був одним із перших сайтів музичних гуртів в Україні. Перший варіант розробив тодішній гітарист гурту Олексій Довжок, у той час до роботи приєднався і теперішній менеджер гурту – Сергій Литвинюк. Існує історія про те, що нехитрий касетний запис з музикою „Вія” врятував йому життя, а потім це життя проросло справжньою чоловічою і людською дружбою з Дмитром Добрий-Вечір та іншими учасниками ватаги. Менше з тим, простенька візитівка на безкоштовному хості з часом переросла у потужний інформаційний ресурс на власному сервері. В українській мережі саме „Вій” вперше оголили етнічне і міфологічне коріння своїх текстів, усе те, що їх надихає і чим би вони хотіли поділитись зі своїми прихильниками.


Факти і міфи



На цьому експерименти не закінчувалися. Сергій вперше серед усіх керманичів музичних сайтів запровадив практику викладу мп3-записів у належній якості в розділі „для завантаження музики” і не думайте, що це так просто і що музиканти завжди мають право на виклад своїх пісень, особливо „на дурничку”. „Про дурничку” розповість розділ „Крамниця”)) Також, вперше була запроваджена практика щоденного! оновлення контенту, включно з усіма публікаціями, радійними і телевізійними інтерв’ю, звітами про концерти... Якщо на сайтах одних музичних ватаг ви прочитаєте лише дещицю друкованого мережевого слова, то раніше на сайті гурту „Вій” можна було знайти практично усе, що будь-коли про них писали, звітували і обточували ляси на музичних форумах... Навіть зараз, гортаючи цей сайт можна дізнаватися не лише новини зі штабу гурту, а й отримати яскраву картину усього українського музичного середовища. Тут висвітлюється найменші події, пов’язані як з теперішніми, так і з колишніми учасниками ватаги, не говорячи про всеукраїнські фестивалі, записи платівок і різноманітні культурно-музичні акції. Концерти, фотозвіти,..., під крилом цього ресурсу зріс не один десяток мистецьких проектів – від казок Сашка Лірника до першого! в Україні триб’ют-альбому і власних сольних проектів теперішніх і колишніх вієвців. Зараз ця практика поступово поновлюється, що не може не тішити. „Там багато цікавого” вже стало фірмовою ознакою того, що увесь контент на сайті є 100% свіжаком або, як реанімування публікацій десятирічної давнини, – 100% раритетом! Для людей, що цінують зміст і якість інформації, культурологічну цінність публікацій на сайті гурту „Вій” неможливо переоцінити. Залишається побажати лише відновлення бувшого величезного архіву друкованого і мережевого слова, з якого я у свій час дізналася дуже багато цікавого і в якому (поки що) зникли і мої перші музично-аналітичні потуги та факти підтвердження дуже багатьох цікавих історій. Як, наприклад, що Сергій Жадан у свій час обіцяв написати для „Вія” цілий альбом текстів, взяв касетку з музикою і зник у невідомому напрямку))) Дмитро Добрий-Вечір каже у таких випадках: ”Гоголь водить”, - тому сайт вже встиг обрости міфами і історіями не менше, ніж художній персонаж відомого твору)). З легкої руки Сергія тут усе оновлюється і перероблюється мало не щороку. Сайт здобув десятки друзів і камрадів, нещодавно з’явився і розділ для персонального блогу Дмитра Добрий-Вечір.

І на цьому слові ... )))



Для наших українських музикантів, які щодня натикаються на скелі байдужості та рифи буденності дуже важливо не стесати об них свого таланту і бажання працювати. Не розчарувати тих, хто протягом всього довго шляху підтримував, подавав струни і воду, допомагав міняти світ і шини на слизькій дорозі. Поки що вієвцям усе вдається і, мабуть, все одно, чи хтось визнає їх сайт кращим, я можу сказати, що у свій час він справив на мене величезне і інформаційне, і естетичне враження, а інтелігентній манері спілкування Сергія у мережі, я до цих пір вчуся)). На його доброму прикладі виросло ціле покоління таких самих небайдужих і ідейних людей. Мабуть, головне, не те, хто з них буде першим, а те, що місія української рок-музики таки триває, а з нею триває і історія ще одного файного інформаційного ресурсу. У цьому сенсі жодні „багато літер” вже нічого не змінять, залишається сподіватись, що вони принаймні, зможуть додати фарб і „бонусів” і без того хорошій справі!

... вій з Києву...
Якшо перевести іммя домену, то воно влучає в "естетичне яблучко". Мерехтіння київського галасу на тлі нічної тиші лісу.
1. Креативність за сміливість. Не максимум, бо вже замало мистецької творчості.
2. Таке відчуття шо автор перед вами))
3. Перевантажено. Коли знаєш, шо шукаєш, то може не заважає. Але просто сприймати, як відображення "Вія", не можливо.
4. Все свіже.
5. Трохи губисся в просторі.
6. Творчість "Вія" лишається на задньому плані, шо занижує планку цінності.
7. За живе!

Скористаюсь із метафори Сашка "Мокши":
Забагато Києва, замало Вія. Коли потрапляєш до власно сайту тебе збиває з ніг цунамі "Новин". Треба мати витримку, шоб очуняти, підвестись й дотягнутись до інших розділів. Не знаю, як хто, а я чкурнув до "Міфології". Сподівався, шо мене тут розважать затишними сільскими страшилками про вселяку фольклорну нечисть. Дарма - замість колоритних балачок з мольфарами-ворожками-музикантами, отримав... академічний за формою та РОЗМІРОМ трактат. "Асіліл", але... шкода, бо саме цей розділ мав би бути СЕРЦЕМ "Вія". Розділ "Історія групи" - навпаки, саме такий, як мав би бути. Написаний на одному диханні, щирий та емоційний, як сам автор сайту. Взагалі, розділ "Інфо" зорганізований неординарно і цікаво. "Персоналії" ж наповняться?) Розділи "мр3", "Публікації" та "Фотохроніка" ретельно і якісно наповнені "під зав'язку".
Але "Новини" геть руйнують баланс. Складається враження, шо група грає не "dark ethno", а "hardcore".
Мамо! Я не хочу стікі новин! Я хочу додому!
Але дому (спокійної "home"-сторінкі з якої легко обрати напрямок подальшої подорожі) нема.

1. Підхід свіжий, але із визначенням пріорітетів проблематично.
2. Сайт адекватний, але дещо більше до автора, ніж до групи.
3. Дуже інформативно, але -* за новини, що дезорієнтують
4. Надзвичайна
5. Навігація ускладнена відсутністю повноцінної "хоум"-сторінки. Та, шо є головною де-факто - візуально розбалансована, що заважає зорієнтуватись. Щодо "YouTube" - то я - "ЗА" ;)
6. Є родзинки, але з під "треша" їх важко оцінити
7. Потенційно (у творчості групи) висока. Треба додати живої, розмовної інфи.
8. Взагалі то, бонус додається, коли пп.1 або 7 одержують найвищу оцінку. Але тут додав: за Драйв, Наснагу і Любов до рок-н-ролу.

1. Гм. Є якісь симпатичні елементи... Випадково, певно:) Але художній рівень б"є по мізках!:) зображення вміщаються виключно за інформативною доцільністю,не підпорядковані жодним естетичним критеріям.

2. Музиці гурту адекватне тільки тло:) І текстова наповненість, але про це нижче...

3. Дуже багато корисної, цікавої, розумно відібраної інфи. Але - є дірки (персоналії, аж у двох категоріях, і все одно - хто ж всі ці люди?:))

4. Це - по максимуму. Все найсвіжіше, все врозумливе. Новини тільки трохи ліві:)

5. Чисто технічно - все зрозуміло. Дві правих колонки своєї функції не виконують - незрозуміло, що й для чого. Фактично - півсторінки мертвих. Але рядочок вгорі сторінки все рятує:)

6. Наявне все необхідне - відео-, аудіоплеєри, хмара тегів, рсс... Ну, а те що жоден технічний засіб не задіяно для оптимізації візуального образу - це цілком в дусі загальної організації сайту.

7. Висока. Обернено пропорційна художній:) ВСЕ про легенду українського року - це дорого вартує:) За це - велике дякую.

8. Ділим зміст на форму - отримуєм півбонуса:)

...Але якби хто мене спитав, то я вибираю так як є, а не навпаки;) Хоча, з іншого боку, покращуючи дизайн і структуру - ніхто інфу не забере ж з сайту?:) Чекатимемо, бо наразі там дійсно стрьомно:) І навряд чи це таке втілення духу "найстрашнішого та найсильнішого представник нечистої сили":)

Гарно. Промосторінка гарна, в дусі етно. Дизайн непоганий. З сайтів українських музичних колективів цей посідає чільне місце. Зроблено досить стильно і зручно, моїх улюблених хінтів повно, все підказується.

Міфологічний розділ - це, звісно, великий плюс, проте його насправді розділом важко назвати, ну надто вже скупо як на нашу міфологію. Порожні "персоналії" також трохи дивують.

І ще - більше містики й творчості в самих текстах, якими наповнений сайт. Має ж щось зацікавлювати відвідувачв, спонукати їх послухати музику "Вія".

Сайт Вія - один з кращих музичних веб-проектів, які мені доводилось зустрічати в українському тирнеті.
але - не розумію, нащо одразу дві непрацюючі кнопки на головній.
для чого писати "сервер" )) чому сервер?:)
Надто багато банерів висить різних - які відволікають. Їх можна і в меню частково винести.
Бонус найбільший - бо висить кнопка конкурсу:)

Гарно інформаційно та функціонально стуктурований. Хотілося б більше візуального креативу та оригінальності.

Та, ну, кльовий сайт, що тут ще казати...