категорії: інтерв'ю
«Абздольц» хоче на Євробачення замість Ані Лорак
Гурт «Абздольц» – один із найяскравіших і найенергетичніших на українській underground-сцені. Музиканти не бояться відмовитися від формальності, форматності та умовності. Пояснити це важко – їх треба обов’язково побачити наживо. Вокаліст гурту Міхуїл на власному прикладі демонструє, що талановиті люди талановиті у всьому. «Голос» «Абздольца», ведучий програми «Рок-Солянка», музикант, композитор, один з найтитулованіших викладачів «школи дибілізму» і просто дуже позитивна людина. Саме ця «людина-оркестр» і розповість дещо про «Абздольц» і не тільки.
Хильнути одну чарку. Потім другу, третю... Пити, поки не буде видно дна. Сьорбати нічогенький коктейль із алкоголізму, онанізму, патріотизму та інших «ізмів», у вишуканому поєднані з роздумами про вічне життя та справжнє кохання. Впиватися і отримувати задоволення. Смакуючи по краплині чоловічу логіку. І фіксуючи чудернацькі пасажі, в яких ідеться про таке явище, як «жінка очима чоловіка»...
Прем’єра вистави «Чорного Квадрату» «Земля обертається зі скреготом» відбулася у не надто тепле надвечір’я. Прямо у холі нас зустрічає велика кількість людей, хоча останнім часом київські театри не мають особливих аншлагів, а тут зала на 600 місць забита вщент, ще й не всі бажаючі потрапили. Це налаштовувало на цікаве видовище.
Написав назву й сам злякався пафосу, чи то пак, БУрлеску, що так смачно і, повірте, зовсім навіть несподівано вигулькнув. З іншого боку, мені, смертному, пробачать, адже «немає бога крім постмодерну, і Неборак пророк його», – писав у своїй славнозвісній «Таємниці» Юрій Андрухович. Хтозна, може, це саме та таємниця, в котру ще один осяйний пророк усеблагого постмодерну нас, темних, нарешті посвятив.
«Майбутнє музики світової та української – за віртуальними носіями та Інтернетом», – впевнено заявляють Фагот і Фоззі. На їхню думку, Клондайк справді хорошої і часто невідомої музики талановитих людей знаходиться саме там. Тому презентовану у «Хмільній Бочці» довгоочікувану платівку «РеФормаТція-2» та її віртуальну частину шанувальники відтепер можуть безкоштовно скачати у мережі.
Прочитавши ці дві книги, я одразу зрозуміла, що хочу написати статтю у дусі порівняльного аналізу. Як то буває, коли автори пишуть практично на одну тему, але самі про те навіть не здогадуються, тобто працюють самостійно і незалежно. Ідеться про роман Лариси Денисенко «Танці в масках» та повість молодої письменниці Сандри Мост «Ти гратимеш знову і знову...» (книга «Подвійне життя»).
