В київського видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га» на часі багато роботи. Скоро має вийти друком дитяча книжка «Велике місто, маленький зайчик, або мед для мами» Софії Ус. Наразі видавництво і перекладачі не відповідають на телефонні дзвінки і листи преси, щоби як можна швидше перекласти «свіжого» Гаррі Поттера. Та й «Маленький принц» вже готовий, але українці його, можливо, не побачать.
В народі кажуть – від кохання до ненависті один крок. Але у них не було ані кохання, ані навіть симпатії – Нелл та Вуді щиро ненавиділи одне одного з пелюшок і жодної зустрічі не проходило без взаємних образ словом, а то й ділом. Якщо зважити те, що жили вони в сусідніх будиночках і зустрічалися дуже часто, можна зрозуміти масштаби цієї особистої війни.
«Я знаю, що в моїй розповіді немає того, що можна було б назвати «правдою життя». Але до цього, повірте, ми ще дійдемо. Хоча мені страшенно нудно, коли я чую це формулювання. Правда життя полягає в запахові смаженої цибулі, гречаної каші, вона пензлем маляра-єзуїта намальована на брехливих обличчях політиків, вона лежить у капелюсі вуличного акордеоніста, вона рипить і кашляє у вимерзлих водопровідних трубах, вона ховається під брюками жінок у вигляді заштопаних колготок… Я наїлася її досхочу! Мене нудить від одного спогаду про колготки».
Лідер гурту «Карпатіяна» з Манчестера, громадянин Великої Британії Юрій Балюк, чудово володіє українською. Ми зустрілися на фестивалі «Країна мрій». Там «Карпатіяна» виступали в трохи незвичному для себе складі – без англійських дівчат. Балюк – єдиний українець в команді. Проте гурт виконує українські пісні, поєднуючи їх з англійськими сучасними танцювальними ритмами. Вони прибічники стилю фольк’н’бас.
Лариса Денисенко – ця життєрадісна тьотя-енерджайзер, яка встигає робити безліч справ: вдень захищає злочинців в суді, вночі, ближче до ранку, – веде культурологічну програму «Документ+» на 1+1 (ефір близько п’ятої ранку), встигає писати книжки, піклуватися про родину та навіть відпочивати. Нещодавно у Лариси Денисенко з'явився перональний сайт larysa.com.ua.
«Минуле ховається від нащадків за маскою історії», – такою звичною фразою починається передмова до «Незнаних тамплієрів» – книги, автор якої збирається розповісти нам «не тільки про «бідних лицарів», а й про те, як безпардонно перекручуються наявні відомості про них, або, в найгіршому разі, перетворюються на «цікаві» легенди для недосвідчених, що теж є однією з форм свідомої неправди».
Сучасний турецький письменник Орхан Памук вийшов українською. Нову книгу «Мене називають червоний» видало харківське видавництво «Фоліо». Переклав з турецької Олесь Кульчинський. Це історичний детектив, дія відбувається у середньовічному Стамбулі. Раніше цей твір виходив у журналі «Всесвіт».
дизайн:
tux
розробка та підтримка:
Передрук для інтернет-видань дозволений за умови гіперпосилання на «Сумно?» та із зазначенням імені автора, а для друкованих видань - за наявності згоди автора. Всі публікації охороняються авторським правом. Редакція може не поділяти думки автора.
Арт-матеріали Сумно?: кнопки-банери, логотипи для друку.
