Карлики – це зорі. Білі карлики можуть стати новими зірками або перетворитися на чорних карликів – чорні діри. І наше життя можна поділити на чорні та білі смуги – залежно від того, який із карликів перемагає.
19 лютого культактив столиці прийшов до Бочки, лагідно обіймаючи диванну подушку. Ні, це мені не наснилося. Це правда. Причиною демонстрації таких інтимних хатніх речей стали хлопці з гурту «Надто сонна». Музиканти подбали про слухачів заздалегідь, позначивши в афіші, що подушка – гарант знижки на вхід і запорука файного розташування у Бочці (звісно, з подушкою зручніше). 
Вийшов 4-ий номер українського журналу для ґотів «Сакратум». «Сакратум» – це єдине україномовне видання про ґотичну та дотичні до неї незалежні/альтернативні субкультури. Видається форматом А4 з повнокольоровою обкладинкою та якісним чорно-білим друком всередині.
Моє знайомство з сучасною українською літературою почалося з книжки Ірени Карпи «50 хвилин трави (коли помре твоя краса)». Тоді склалося враження, що укрсучліту взагалі не існує як такого. Я, перебуваючи в культурному шоці, закинула той роман подалі, написала на нього злісну рецензію, яка закінчувалася словами: «Ірено, якого ти загиджуєш інформаційний простір?..» Минув час, ця жовта книжечка відлежалася, інфа, отримана з неї, настоялася-переварилася в моїй голівці, а я насмілилася ту книжку таки ще раз взяти у руці. Взяла і... мене ПРОПЕРЛО! Перло й надалі, аж допоки не прочитала останнє творіння Карпи «BITCHES GET EVERYTHING», видане «Клубом сімейного дозвілля». Книжка непогана, АЛЕ... 
Ансамбль українського аутентичного співу «Божичі» 13 лютого у книгарні-кав’ярні «Бабуїн» запрезентував свій новий музичний доробок «Вік любиш – не налюбишся. Пісні про кохання». Диск випустила потужна українська рекордингова компанія «Lavina music», тож, за словами учасників, придбати його можна буде у будь-якій точці України. 
Відомий кінорежисер Володимир Бортко («Собаче серце», серіали «Ідіот» і «Майстер та Маргарита») замірився на повість М.Гоголя «Тарас Бульба». На Хортиці, поряд із історично-культурним комплексом «Запорізька Січ», з’явилися декорації – колоритні хатинки передмістя.
Євгенія Кононенко – одна з чотирьох авторів, чиї твори увійшли у серію «Книжечка для дамської сумочки». У біографічній довідці у кінці книжки сказано, що авторка народилася у 1959 році, отримала 2 вищі освіти... а також щось там про «головний біль» авторки стосовно особистих стосунків... Що ж, прочитавши тексти збірки «Зустріч у Сан-Франциско», у цей «головний біль» легко повірити.дизайн:
tux
розробка та підтримка:
Передрук для інтернет-видань дозволений за умови гіперпосилання на «Сумно?» та із зазначенням імені автора, а для друкованих видань - за наявності згоди автора. Всі публікації охороняються авторським правом. Редакція може не поділяти думки автора.
Арт-матеріали Сумно?: кнопки-банери, логотипи для друку.
