категорії: музика
Другий синґл Мотор’ролли – у радіопросторі та на телеканалах очікується повінь
«Моя Вода» – саме так називається другий синґл з наступного альбому Мотор’ролли, над яким група працює в цей час, заради котрого і була скликана в понеділок прес-конференція. Місце проведення якої було обрано тематично – Водно-інформаційний центр. До зазначеного часу сміливо можна було додати годину і ні в чому собі не відмовляти. Близько 8-ї було безпосередньо презентовано відеоряд на пісню «Моя Вода». 
Дебютувати в літературі необхідно із справжнім шедевром, точніше мати змогу глибоко залізти в душу читача, перевернути її під впливом тексту та залишити великий слід для роздумів. Свою першу книгу «Славка» молода письменниця Галина Ткачук присвятила партикулярному світові дитини. Діти – це маленькі люди, які мають свою мову для спілкування, універсальні «правила гри на полі», якісь життєво важливі проблеми. Іноді ми, дорослі, відмовляємося сприймати їх світ, який здається проявом бурної дитячої фантазії, а дарма. 
7– 8 жовтня видавництво «Дуліби» вирушило на фотосесію в містечко Добромиль Львівської області, де відбувається дія нового роману Галі Пагутяк «Слуга із Добромиля». Те, що подорожувати з Галею Пагутяк – це неабиякий екстрім, я вже знаю із спільної з нею подорожі до США, що й докладно висвітлено у моєму звіті, опублікованому у «Київській Русі», і підтверджено Ірен Роздобудько в тому ж таки номері журналу. Галя має здатність притягати до себе, а заодно до тих, хто її оточує, всіляку містику, готику і невезіння. 
Про те, що не все так добре у нашому світі всі знають давно, проте дуже мало людей намагаються сказати про таке вголос. Певно тому, що вважають, що рано чи пізно кожен має сам дійти до такого висновку. Що рано чи пізно кожен homo sapiense, якщо він дійсно-таки sapiense, пройшовши безліч випробувань та сотні разів підкорившись долі, усвідомлює, що справедливість існує, але не тут і не зараз. Ми часто нарікаємо на те, що наша Україна квазідержава, що, мовляв, у нас все є, але тільки на папері і тільки для вибраних, що все, що декларується, ніколи не виконується, а те, що робиться ніяк не позначається на нашому житті. Ми вважаємо, що ми одні такі – живемо за писаними законами у світі, де вони ніколи не діяли. А що як десь тут, зовсім-зовсім близько існує держава, яка живе взагалі не за юридичними законами, а за законами фантасмагорії? Держава, у якій вже давно змішалися поняття правди і брехні, в якій слово матеріальне хоча б тому, що це єдине, що в кожної людини є і чого влада ще не спромоглася до кінця приватизувати? Що як ця держава – така близька і знайома – пропонується нам декотрими політиканами як вирішення всіх наших власних проблем?
«Сакратум» продовжує вдосконалюватись і не стоїть на досягнутому – розширюється коло розглянутих питань, покращується інформативність, оптимізується дизайн. До того ж, як і раніше, «Сакратум» – це єдине україномовне видання про ґотичну та дотичні до неї незалежні/альтернативні субкультури. Видаеться форматом А4 з повнокольоровою обкладинкою та якісним чорно-білим друком всередині. До речі, «Сакратум» став ще більшим і нині є 68 сторінок за стабільною ціною 18 національних одиниць, але, візьміть до уваги те, що кількість обмежена – усього 999 примірників! 
Мало хто знає, що термiн «бурдон» означає постiйний звуковий тон на фонi мелодiї, частiше в давнiй фольковiй музицi або в будовi народних iнструментiв (дуда, лiра колісна, дримба etc.), натомість впевнена, що тепер прихильники етнічної музики (і не тільки вони) при згадуванні цього слова не зможуть втриматись від бурхливих овацій на честь найкращого в Україні фольк-бенду. 
Яскрава руда обкладинка запрошує нас заглянути до нещодавно виданого твору Наталки Шевченко (Очкур) «Янголи, що підкрадаються». Жанр – «психологічна драма з елементами детективу», сповіщає та ж таки обкладинка. Так, читачам доведеться побачити досить трагічні миті з життя героїні, складний вибір, боротьбу, детективне розслідування, але... 
