«Альтернативна поп-музика» у Золотих воротах

Рік 2009-й ознаменувався, зокрема, тим, що українські виконавці вдало знайшли новий концертний майданчик. Цього разу це був не андерґраундний клуб і не екзотичні місця а-ля цехи заводів та мальовничі ліси, а пам’ятка архітектури часів Київської русі – Золоті ворота.

Ініціатором перетворення відреставрованої за часів незалежності пам’ятки на повноцінний концертний майданчик стала співачка Росава та ініціативна група, що доклала свого часу зусиль і до організації рок-фестивалю «Славське». Разом з компанією «Спортивні та культурні ініціативи», Центром ділового та культурно співробітництва «Країна-Україна» та за підтримки керівництва Національного Заповідника «Софія Київська»  спільними зусиллями була знайдена апаратура, обладнана сцена… І веселий та цікавий музичний сезон стартував влітку 2009 р.

За цей час Золоті ворота вистигли побачити цілковито різножанрові гурти: і німців-панків Mamasweed, і поп-етно-рокову Росаву, і шанованого рок-барда Віктора Морозова, і етно-кабаре-гурт «Сонцекльош», і мелодійну «Крихітку» ... Зважаючи на крихкість давньої споруди, трохи підновленої в новітні часи, підбиралися гурти, що грають не важкий метал, а арт-рок та поп-музику.
Врешті, презентацію свого нового, четвертого альбому «Тепер і потім» Росава зробила саме в акустичному варіанті і саме в Золотих воротах. 10 червня Росава відсвяткувала 10-річчя творчої діяльності, точкою відліку якої стала перемога на фестивалі «Червона рута – 1999». За чотири місяці теплого сезону Росава стала незмінною ведучою концертів у архітектурній пам’ятці ХІ століття.

Завершився сезон знову-таки концертом Росави 2-го жовтня. Цього разу співачка постала у новому іміджі, непорівнюваному з періодом її захоплення етнікою 2001-2003 років. На заключному концерті Росава виконала в основному матеріал останнього альбому, ніжний та ліричний, і водночас зіграний у якісній поп-роковій стилістиці. Без екстремальних гітарних рифів, але з мелодикою та осмисленими текстами. Цьому стилю не судилося звучати на одній сцені з «Віа грою» та «Ламою», але Росава вдало знайшла інше, альтернативне місце для спілкування з публікою, хай воно зветься й не «Національний палац Україна».

Тішить і те, що після загравань 2004 року з політичними партіями (втілених у пісні «Наша Україна» з другого видання альбому «Просто неба») Росава цього року не бере участі в турах «за Юлю», за «Того, який слухає» та інших видних постатей українського політикуму. Співачка обрала свій, альтернативний шлях розкрутки.

2-го жовтня Олена виконала пісню, з якої почався її шлях до контрактів з компанією «EMI», ротації кліпів на ТБ та концертів на Майдані – «Косиця квітне», чудовий зразок етніки в сучасній обробці. Звучали й колисанки, з якими Олена представляла Україну на міжнародних фестивалях, і блюзово-рокові композиції з альбому «lotus feat. rosava», які, з огляду на складність визначення жанру, критики назвали «cross-over».

Врешті, літо і вересень 2009 року не минули дарма як для Росави, так і для команд, що виступили в старовинних стінах. Варто сподіватися на вдале продовження традиції музичних вечорів у давній пам’ятці з настанням перших теплих днів 2010 року.