«Мертвий Півень»: ще раз відгуляли ювілей, аж пір’я летіло!

Мертвому Півню все ще 20

В столичному підвальному клубі «44» в рамках проекту «Майстерклас» відбувся концерт «Мертвого півня», присвячений 20-літтю гурту.

Розпочався вечір вальяжною, майже «акустичною», за своїм настроєм, але не за звучанням, версією «Б’ютіфул Карпати». І така «неквапливо розгойдуюча» атмосфера зберігалася в повітрі впродовж декількох пісень, аж доки раптом на сцену не вийшов Віктор Морозов. Згадав він і про свого друга Олега Лишегу, і пам’яті Антонича присв’ятив лемківську пісню. А на останок запитав, чи розуміють присутні іноземну мову, і завів «Oh, My Dear Ukraine». Після цього музиканти зробили невеличку паузу, відповідаючи на записочки прихильників. Оскільки це не була офіційна прес-конференція, питання були переважно жартівливі, що відповідало атмосфері концерту. «Що вам сьогодні снилось?» Михайло Барбара: «Що я нарешті висплюсь»

Після «Вишневого садка» музиканти похвалились офіційним «Поцілунком» до «Холодних душ». Чимало своїх пісень гурт представив в новій інтерпретації. Особливо здивувало несподівне нове аранжування «Азарту». Заключна частина виступу, окрім переспіву пісні «однієї французької свівачки» Білик «Франсуа», містила декілька треків з «Пісень мертвого півня». Але зрозуміло було, що продовження неминуче, бо вони ж не заспівали свого коронного «До побачення!». Крапку поставило «Ето».

Як би не старались власники клубу якось прикрасити інтер’єр, а організатори виступів освіжити обстановку обрамленням «концептуальних вечорів», основної проблеми закладу це не вирішує. Розташована майже впритул до барної стійки сцена – то така «фішка», до якої впродовж багатох років можна було б звикнути, мовляв, тиснява під сценою від того більша. Але щось не звикається...

Настрій концерту був ліричнішим та значно менш матюкливим, аніж презентації альбомів «Made in ЮА» та «Пісні мертвого півня». Проте, дуже весело споглядати, як Роман Чайка, котрий впродовж концерту вимахувався «псевдогібсоном», натхненно виспівував приспів «Without You». Михайло Барбара з кожною піснею все жвавіше жестикулював, чи то пак – «вітрякував» руками, аж дим ішов.

Іноземномовні організатори концерту вручили музикам картонку в рамочці, аналог якої можна побачити при виході з клубу.

Сет-ліст концерту:

Б’ютіфул Карпати

Пам’ятник

Вольф Мессінґ. Вигнання голубів

Амалія Неборака (Adios muchachos...)

Реветастогне

Чуєш, мила

Наша зима

Душко Моя

Oh my dear Ukraine

Садок вишневий

Поцілунок

Холодно

Азарт

Франсуа

And the Third Angel Sounded

And Everybody F***s You

Without You

Old Soldier Is Very Drunk

Гуцулка Ксеня

Ето