Андрій Гусєв: «ВВ - це Вєрка Сердючка, тільки з гітарою»

Гурт з акторським ім’ям „Одрі” з’явився в кінці 90-х років в м. Києві. Слухачі визначають стиль гурту в діапазоні рок-н-ролу, а музиканти так і не визначились зі своєю приналежністю до стилю. Класичне тріо „соло-бас-ударні” має в своєму доробку записаний, але невиданий альбом, кліп на пісню „Відчуй це”, який можна побачити в ротації одного з українських музичних каналів. „Одрі” не називають себе молодим гуртом, не дивлячись на те, що молодими командами в нас вважаються некомерційні, маловідомі проекти. Вони повні амбіцій та претензій до музичного ринку. „Одрі” займаються музикою не для комерційної вигоди, і навіть не для хобі – хлопці роблять музику, тому що вона робиться. Маючи маленьке коло українських слухачів, „Одрі” часто навідують російську аудиторію. Розмова з вокалістом Андрієм Гусєвим відбувалась в якихось екстремальних харківських умовах на паркані біля Churchillmusic-pub, де гурт не так давно давав концерт.

- Музичні оглядачі визначають ваш стиль як альтернативу. В даному випадку це альтернатива чому?
- Ні, ми ніяка не альтернатива, ми - поп-гурт, однозначно.

- Чому в гурту з досить сталим складом, досі невиданий альбом?
- Тому що ми його ще не видавали. Ми зробимо реліз тоді, коли будемо вважати за потрібне. Коли знайдемо достойну компанію, яка його достойно видасть.

- А ви не боїтесь виставляти весь матеріал на сайті, адже існує піратство?
- Ні, нічого не боїмось. Піратство - це круто. Я не вважаю, що музика в інтернеті – це якась перешкода для того, щоб видавати диски.

- На що ви здатні заради розкрутки власного матеріалу? Може, якісь особливі піар-акції?
- Що значить на що ми здатні? Одна особлива піар-акція - це все, на що ми здатні. Перша й найважливіша піар-акція - це те, що ми створили гурт.

- Що ви вкладаєте в поняття "якісна музика"?
- Нічого не вкладаю, тому що для мене поняття "якісна музика" не існує. Є музика, яка пре, і є музика, яка не пре: якісна вона чи неякісна питання немає. В мене є моя особиста точка зору, все інше мене мало стосується. Ти вважаєш, що є якась об'єктивна реальність? Я вважаю, що її нема.

- На які пісні з свого альбому ви робите особливий акцент?
- Фізично неможливо відзняти 12 відеокліпів, просто обираються якісь пісні - вони будуть відеокліпами, якісь - на радіотрансляцію.

- А чи вкладали ви якійсь смисловий зміст в пісні? Може, є якась концепція альбому, або чи приверталась увага одній темі?
- Давай надалі слово "концепція" викинемо. Я - людина, я живу. У мене щось відбувається, у мене є емоції. Про що я буду писати? Про те, чи є життя на Марсі? Мені байдуже, чи є воно, чи його немає.

- В українській музиці ти бачиш якесь конкурентне середовище чи дружню тусівку?
- Дружньої тусівки ми точно не бачимо. Конкуренція... з ким? Це ж не плавання, де головніше, хто першим припливе.

- Але погодься, в музиці борються за рейтинги продажу дисків, за перші місця в чартах! Для когось маленький прольот є кар'єрним спадом.
- Ми живемо в країні, в якій немає жодного реального музичного видання, немає жодного реального музичного каналу, такого, який би щось відображав. За що, в принципі, боротися?! Єдине, за що є сенс боротися - це за людей, які прийдуть на концерт сьогодні, завтра, післязавтра.

- І як ви будете боротись? Чому людина повинна прийти саме на Одрі, але не якийсь інший гурт?
- Ми повинні грати для людей і все. Це те, що ми можемо робити.

- А якась вибухова реклама?
- Вибухова реклама? Я ж не Спрайт. У мене є вибухова пісня, вибір за слухачем. А все інше - то питання часу та можливостей ту пісню показати.

- Вас ображають порівняннями вашого гурту з іншими?
- Я чув різні нісенітниці, але мені це просто нецікаво.

- Які слова крутились у вас в голові після того, як ви записали альбом?
- А не було такого дня, коли "о-опа, записали!".

- Довго писали?
- Досить довго. Достатньо для того, щоб писати дебютний альбом.

- А ви маєте якісь особисті претензії до себе в плані музичної творчості?
- Ми не займаємося творчістю, це по-перше. Ми просто граємо собі в кайф. Творчістю займається шановна... Не хочу про когось говорити, я ж буду робити рекламу.

- Не соромитесь згадувати свій первинний етап?
- В нас все ще йде первинний етап: я ж не приїхав на лімузині.

- А чи був такий випадок, що в когось з музикантів ви щось підгляділи, скопіювали чи відверто вкрали? Часто знаходять схожість з Muse, Oasis...
- Muse? Ну хай нас тоді порівняють з піснями з мультфільму "Вінні-Пух і всі-всі-всі". Ми там вкрали все, що змогли:)

- А хто для вас є музичним героєм?
- "Вінні-Пух і всі-всі-всі".

- Це у вас така травма дитяча пов'язана з Вінні-Пухом?
- Ні, це ж перший українсько-радянський репер.

- Ні, то ж Пєтя Пяточкін! Вінні-Пух - це ж англійський герой!
- Зате перший радянський мультфільм. Який музичний герой? А я що не музичний герой?!

- Коли настане "епохальний день" в творчості "Одрі"? З виходом дебютного альбому чи, може, раніше?
- "Епохальний" звучить як судний, як кінець світу. Може, коли мені буде років 35, коли я буду старим, скажу тобі, який в мене був "епохальний день". Вихід альбому - це крок, який потрібно зробити. Необхідно! Робиш цей крок, робиш ще один, далі, далі, далі...
Було декілька таких днів... Попередня поїздка до Харкова.

- До слова, які враження від Харкова? Як аудиторія - ваша, не ваша?
- Все наше. Все буде наше, фестивалі музичні будуть нашими. :)

- А як перший виступ в "Останній барикаді"?
- Я б "Барикаду" не закривав звісно. Хай вона живе і процвітає. :)

- Харків вам не нагадує якесь совкове місто? Цей штамп з нього не виводиться.
- Якщо приїхати в лютому, два дні бухати, - не те що совкове... А зараз приїхали, тверезо подивились - нормальне місто!

- Вас дуже люблять запрошувати в Росію. З чим це пов'язано? Дивує інтерес та зацікавлення наших сусідів українською музикою.
- У нас там крута піар-акція.

- Аааа, от в чому вона полягає?!
- Тобі розкажи, ти сама гурт збереш і почнеш в Росії виступати.

- Знаю, що в Росії тільки "Океан Ельзи" та "ВВ" мають шалений попит. Тепер виходить, що й "Одрі"?!
- "Океан Ельзи" люблять в Росії??? Ну, "ВВ", я розумію, - це Вєрка Сердючка, тільки з гітарою. Що, дійсно люблять "Океан Ельзи"?

- Так
- От бачиш, і в Росії не все гаразд! А взагалі там такі самі люди - вони всюди однакові.

- Може, бачили когось з відомих людей, музичних критиків на своїх концертах в Росії?
- А хто там є? Артемій Троїцький... Критики - це ті люди, які не вміють писати пісні і всім розказують, що в того пісні кльові, у того не кльові. Ми спілкувалися з деякими людьми з Росії, не знаю наскільки вони є авторитетними для тебе чи для будь-кого.

- Росія взагалі не є для мене авторитетною, тому я туди і не лізу. Тоді питання: що тобі допомагає писати пісні.
- Все допомагає: оце(показує на пиво), дівчата, Шнур( "Море снів"), життя.

- А суттєвий вплив допінгу на написання пісень?
- Ти хочеш, щоб ми зробили рекламу, де беремо? Там, де ми беремо, тільки ми беремо.

- Як на мене, допінг буває, як внутрішним, так і зовнішним.
- Допінг впливає. Чим більше їздимо, тим більше впливає.

- Тобто допінгом для вас є подорожі?
- Так, подорожі зі всіма іншими факторами. Ми сіли в поїзд, а потім зрозуміли, що все закінчилось, коли повернулись.

- Яке найулюбленіше питання від журналістів?
- Те, що в нас дівчина з "ХЗМ" питала. Розкажіть про гурт - оце в них найулюбленіше питання.

- А відповідь якою була?
- Конкретно я не пам'ятаю, що ми їй відповіли. Вона втекла з інтерв'ю.

- Ну так яка відповідь? Цікаво ж тепер і читачам...
- А, значить ми тепер через ваш сайт відповімо?!

- Так, ну вона ж нервувала, певно, розгубилась...
- Окей, ми відповідаємо через ваш сайт журналу "ХЗМ". Тільки пообіцяй, що ви це надрукуєте?! "Журнал "ХЗМ"! Ідіть на х*й!"

- Чому ж ви так їх не любите?
- А за що його любити?! Це якась газета на 3 сторінки про рекламу сноубордів та скейтів. Яке він взагалі має відношення до музики?!

- А якій тоді пресі ви довіряєте?
- Є один кльовий журнал. Був якийсь короткий період, на який він з’явився, але його закрили, на жаль. Це "NME", російська версія. А більше якогось реально серйозного видання зі своєю лінією та позицією я не бачив! Потрібен кльовий журнал!!!

- Чому гурт називається "Одрі"?
- О, це друге улюблене запитання журналістів!

- Знов акторські ім'я в музиці! Ума Турман вже є. Тепер "Одрі". Ви шанувальники акторок Одрі Тоту чи Одрі Хабперн???
- Одрі Тоту, ні. Одрі Хабперн кльова, але теж ні. Розумієш, якщо взяти прізвища нашого ударника, басиста, адміністратора, моє і перемішати, а потім через декілька тижнів скласти букви, то може вийти "Одрі". А якщо не вийде, то треба складати доти, поки нарешті вийде.

- А які твої особисті переваги в музиці?
- Дуже багато чого. Це ж я буду зараз рекламу робити... Їхні продажі виростуть.

- Та їхні продажі і так вже виросли, якщо брати світовий музичний ринок.
- Та я знаю, як ви там рекламуєте. Випитували, яка там в нас піар-акція. Зараз я нічого не слухаю, бо плеєр вдома забув. Останнім був диск "Arctic monkeys". А взагалі там кілометри два гуртів буде.

- А що для вас музика, якщо ви нею не збираєтесь заробляти: хобі чи якесь приємне задоволення?
- Ні, це не хобі. Якби це було б хобі, я б почав грати в "Гідропарку". Люди б там їли, а я б грав. Я - це і є музика, а музика - це я.

- Доволі абстарктно. А що для "Одрі" є успіхом?
- То все зітри, це запиши: Україні, як і будь-якій іншій країні, чи то Росії, Англії, потрібен один кльовий гурт, а його зараз немає.

- А "Одрі"?
- Його немає для мас. Маси не бачать і не чують. Потрібен кльовий гурт, розумієш, кльовий гурт, який прийде і почне все з початку, все зробить як потрібно .

- Проб'є головою стіни для себе, а тим шляхом потім підуть інші. "Одрі" не шкода своєї голови?
- Якщо потім буде кому йти, то я буду радий, що вони пішли.