“Антиклімакс” Богдана Жолдака
«Антиклімакс» – одна зі збірок оповідань «найбільшого» (вага – 154 кілограми) письменника України Богдана Жолдака. Написана характерним авторським стилем, тобто, на межі, а іноді й за межею цілковитого абсурду вона вражає. Під час читання подібної літератури найчастіше виникає одне й те саме запитання: як і навіщо взагалі можна таке писати?
Власне, головна ідея збірки зрозуміла: клімакс життєвий треба лікувати клімаксом літературним. Тобто, це той механізм, який іноді застосовувався радянськими батьками, щоб позбавити власних дітей від схильності до паління: хлопцю давали закурити одразу декілька найдешевших й водночас найміцніших радянських сигарет. Того буквально вивертало, але бажання палити зникало, зазвичай, раз і назавжди.
Але подібні методи діють не завжди і не усюди. Інакше б подряпину з машини треба було б видаляти наждачним папером, пожежу в домі гасити вогнеметом, а головний біль лікувати сокирою...
Треба зрозуміти, що не завжди клин можна вибивати клином. Особисто мені така література не імпонує взагалі.
Тому, якщо у вас клімакс, або ж якщо вас просто постійно тягне до яких-небудь збочень, – читайте Жолдака! Перечитуйте його по декілька разів і може тоді він вилікує вас. Якщо ж вам здається, що сьогодні і так вже забагато бруду і вам цілком вистачає його в реальному житті, а від гарної книжки ви очікуєте хоча б якогось інтелектуального та культурного рівня, то не сподівайтеся знайти його тут, не витрачайте на це свій час – здоровим людям ліки не потрібні.
