Балканфест: спека у грудні

Фестиваль балканської музики на цілий Палац Спорту – річ цікава і ризикована. І цікава своїм ризиком. Фестиваль відбудеться за будь якої «погоди». Так стверджують ініціатори та організатори Балканфесту подружжя Оксана та Любомир Васильєви. Схожу впевненість в успішності заходу виявляє ще один боєць українського фестивального фронту, pr–менеджер Балканфесту Ольга Єрмак.

Олю, Балканфест амбітно заявив про свою масштабність хоча б вже тим , що вибрав місцем локації Палац спорту. Що можеш сказати про ризики, пов’язані з популярністю балканської музики та, відповідно, кількістю гостей, на яку ви розраховуєте?

О.Є.: Велику музику хочеться презентувати помітно. І якщо починати – то починати вже серйозно. І що б не сталося, жалкувати не будемо ніколи, бо це наше особисте бажання. А коли чогось дуже бажаєш, то обов’язково досягаєш.

Широка любов до балканської музики прийшла в Україну кілька років тому. Тоді гурти з Балканського півострова почали з’являтися на перших українських фестивалях етнічної музики. З цього можна зробити висновок про відсутність на той час звичайних майданчиків та подій, де «балкани» вписалися б у формат. Проривом став виступ Ґорана Бреґовіча з його оркестром 5 років тому на Михайлівській площі. Було враження, що тут гарцювала вся Україна. Через 5 років Київ знову обіцяє стати не по-грудневому гарячим. 4 та 5 грудня температуру тіл будуть піднімати  Gogol Bordello, The No Smoking Orchestra, Fanfare Ciocarlia, Kal,  Kocani Orkestra та Гайдамаки.

Кажуть, що учасники фестивалю дуже захоплені своїм майбутнім приїздом в Україну. Дехто навіть відмінив гастролі.

О.Є.: Gogol Bordello, наприклад, виступали в Києві один єдиний раз за 10 років існування. Що вже казати, якщо Євген Гудзь у Києві сам ніколи не буває.  Він з нетерпінням чекає на приїзд, по-перше, бо він киянин, по-друге, тому що це – подія неповторна, на якій йому цікаво виступити і, крім цього, зробити тут шикарну вечірку. Також приємно приїхати до своїх друзів, якими є організатори. Gogol Bordello побудували свій графік, орієнтуючись на наш фестиваль. The No Smoking Orchestra відмінили тур Америкою заради того, щоб в грудні приїхати до Києва.

Серед гуртів, які презентуватимуть балканську музику в її впливах та в автентичних проявах опинилися і наші рідні «Гайдамаки». Як козацький рок «зійшовся характерами» з «балканами», розказав  басист гурту Володимир Шерстюк.  

В.Ш.: Ми є давніми поціновувачами балканської музики і в своїй творчості теж використовуємо балканські впливи не тільки з точки зору музики як такої, а з точки зору погляду на життя: як у кращих фільмах Еміра Кустуріци, де замішані кров і сльози, де абсолютно протилежні емоції змішуються в одну і показують життя таким, яким воно є насправді, де все існує в міксі, як тісто.

Балканська музика вплинула на творчість «Гайдамаків» через ваше щире захоплення нею чи свою роль також відіграла світова мода на «балкани»?

В.Ш.: Ми почали слухати балканську музику, коли вона ще не отримала масового захоплення. З виходом «Андеґраунду» Кустуріци, хвиля моди на «балканщину» тоді ще не накрила всіх. І на той час балканську музику слухали тільки музиканти, меломани і ми в тому числі.

А як щодо перспективи перетворитися на цю «балканщину»?

В.Ш.: «Гайдамаки» вже викристалізували свій стиль – «козацький рок». Він, звичайно, має якісь балканські елементи, але все-таки основними елементами є пряма та безкомпромісна козацька ідеологія, з використанням кращих традицій рок-музики та українського глибинного фольклору.

О.Є.: «Гайдамаки» – це не єдиний гурт в світі, який поєднує свою та балканську музику. Якраз такі гурти ми привозимо та показуємо на Балканфесті. Тому важко сказати, що Балканфест – це буде фестиваль саме балканської музики. Це буде фестиваль музики, балканської за своєю суттю, за настроєм, за динамікою. Звісно, будуть чисто румунські гурти, які грають народну музику, і гурти, які це поєднують, як «Гайдамаки».

На презентації фестивалю його організатори заінтригували всіх музичними експериментами, тобто спільними виступами учасників.

В.Ш. Нелі Карайліч, лідер The No Smoking Orkestra є дуже хорошим нашим другом. Може ми з ним щось спільне злабаємо. Було б класно!

О.Є: Крім «Гайдамаків» та The No Smoking Orkestra, інші гурти так само планують щось зіграти разом. В перший день Gogol Bordello, Fanfare Ciocarlia  і Kal планували щось зробити. Вони постійно зустрічаються на різних міжнародних фестивалях і, певно, вже щось пробували.

Балканська музика давно здобула шалену популярність у світі, стала модною. Чи досі тримається така мода і як вона виражається?

В.Ш. Мода тримається, починаючи з перших фільмів Кустуріци. Хоча кажуть, що йде трохи на спад, оскільки вже дуже багато цього є в Європі. В Берліні за вечір відбувається 5-8 балканських вечірок. Тим більше, самих балканців, у вигляді тих самих циган, там дуже багато. Хоча, на мій погляд, мода тримається і зали завжди повні.

Як ви вважаєте, чи справедливо те, що музику Балкан часто асоціюють виключно з духовими оркестрами, які мають радше ромське коріння, ніж автентичне балканське. І часто люди мають не зовсім правильне уявлення про  справжню балканську автентичну музику?

В.Ш. Ну, так. Але хочу сказати, що циганська музика настільки перемішана та асимільована в різних частинах світу, що ніколи не можна сказати, де чисто циганська музика, а де аборигенська. Наприклад, якщо ми візьмемо Іспанію і фламенко. Фламенко – це теж циганська музика. Так само циганська музика на Балканах звучить так, як її грають численні «оркестра». В Москві славнозвісна «циганочка» – це суміш циганської музики та російського романсу.  В Україні, для прикладу, можна поїхати на Буковину і послухати, як циганська музика перемішана з нашими буковинськими мелодіями.

Але відкладемо Буковину на потім. Спочатку Київ, Палац спорту і Балканфест як диво, що прийшло до нас несподівано.