«Бойовий гіпноз проти кіз». We shall overcome

Фільм «Бойовий гіпноз проти кіз» не назвеш вдалим. Надто натужний, інколи примітивний гумор, здебільшого банальні режисерські рішення, мляві діалоги. Не рятує ситуацію навіть чудовий акторський квартет: Джордж Клуні, Кевін Спейсі, Івен Макгрегор, Джефф Бріджес. Але є там один епізод, котрий зацікавив мене через особистий досвід.

Клуні грає дивакуватого героя, який зі звичного війська переходить у особливий підрозділ — так звану Першу армію Землі. Організував це діло в’єтнамський ветеран Біл Джанго (його і грає Бріджес), якого спіткало просвітлення просто у бою.

У Першій армії не практикують стрільби, подолання смуги перешкод, стройову підготовку — словом, все те, що прямо чи опосередковано допомагає професійно вбивати людей. Навчання у підрозділі Біла починається з... танців під рок-музику. Ще там освоюють різні східні духовні практики, йогу, медитацію, вживають легкі наркотики — звісно, виключно заради продуктивного розширення свідомості. А одягаються ті патлаті солдати — вони називають себе в стилі «Зоряних війн» джедаями, воїнами світлого боку Сили, — так, наче щойно повернулися з Вудстоку чи з узбережжя Гоа.

Яке ж призначення в цього високотренованого загону хіпі? Джедаїв мають закидати на поле бою, де вони виключно силою думки і психічним впливом переконуватимуть ворогуючі сторони скласти зброю і побрататися. Такий собі елітний десант пацифістів всередині чи не найбільшої військової потуги світу.

Мені свого часу довелося послужити у так само серйозній армії — Радянській. Отже, я чітко розумію, який то казковий сюжет. І, водночас, трудно позбутися думки, що саме такий спосіб ведення війни і може бути найефективнішим.

Бо, зрештою, що робить традиційне військо? Вбиває і руйнує. Звісно, із заздалегідь оголошеними шляхетними намірами. Але хоч які б гарні слова говорилися у виправдання, реальність невблаганна: лишаються без даху над головою, страждають і гинуть невинні люди. І кожна перемога, навіть найгучніша, є пірровою. Бо тріумфуюча сторона все одно викидає у світ стільки горя і ненависті, що все це обов’язково, раніше чи пізніше, в тій чи інакшій формі вертається переможцям.

А який найліпший спосіб виграти війну? Та просто припинити її. Тоді не буде ані переможців, ані переможених. Ані вбитих, ані поранених. Ані плюндрувань, ані біженців. І ніхто не буде скривджений. І перерветься нескінченний ланцюг помсти, котра тим безглуздіша, чим більше люду бере участь у її скоєнні.

Тому, аби якнайскорше загасити існуючі, а також потенційні конфлікти, всі уряди мають негайно узятися до підготовки спецпідрозділів джедаїв у міжнародних масштабах, збільшуючи їхню чисельність за рахунок решти родів військ. Служба стане не просто по-справжньому почесним обов’язком, а ще й бажаною роботою, право здобути яку виборюватиметься на конкурсній основі. Поступово всі війська буде замінено на джедайські. Видатки на оборону значно скоротяться, саморозпустяться через непотрібність численні бюрократично-мілітаристські структури, а мільярди вивільнених таким чином коштів значно поліпшать добробут народу. Зникне бідність, через належне асигнування медицини буде подолано переважну частину епідемій і хвороб. Ну, а війни затихнуть самі по собі, навіть, можливо, і без гіпнозу. Бо воювати не буде кому. Кордони скасують, бо за таких умов у них відпаде потреба.

Ми переможемо.