«Empty trash» у Молодому театрі: Гори-гори, моє сміття!

Психіатри кажуть: «Здорових людей немає, є лише неправильно поставлені діагнози.» Героям «шаленої» комедії «Empty trash» особливо пощастило – вони вчаться долати свої душевні проблеми, граючи у рольові ігри. Діагнози їм поставили професійний лікар-астропсихолог (у минулому – невдалий хірург) та її асистентка. Фройд би плакав на виставі. Глядачі здебільшого сміються.

Вистава «Empty trash» за п’єсою Тетяни Іващенко – прем’єра сезону у Молодому театрі. Її постановку здійснив Юрій Одинокий. Назву перекладають як «Спалюємо сміття»(версія на програмках) або ж «Очистити кошик» (версія Windows). Обидва варіанти означають остаточне знищення непотрібного. «Кошиком» у даному випадку є несвідоме, куди видаляються файли переживань, страхів, болю героїв, яке намагаються вивернути своїм пацієнтам майстер-астропсихолог Софія із помічницею Росаною. Вони пишуть сценарії, роздають ролі у цих ілюзіях, які допоможуть клієнтам бути тим, чим вони бояться бути. Часом ці жінки перетягують «кошику» душ своїх підопічних, як канат, але в основному грають в одну й ту ж гру.

Сценарії для позбавлення комплексів пишуться в найкращих традиціях Голівуду – sex-drugs-rock’n’roll, зброя, гроші, пристрасть. Сором’язлива жінка, яку дістала млявість чоловіка-підкаблучника, що засипає її ліжко пелюстками троянд, стає леді-вамп, що провокує на агресивний секс. Бідний музикант, безнадійно закоханий у дружину олігарха, перетворюється на блискучого Елвіса. Надто делікатний чоловік, що боїться хоч трохи образити жінку, тепер є втіленням мужності з пістолетами, зіркою шерифа та грубуватими манерами. Заїкуватий дорослий син надто владного батька забуває свої страхи у ролі розпальцованого авторитета - боса мафії.

Це вистава у виставі – досить абсурдна, проте не без «екшну» – грошей, кохання та відстрелених вух з фінансових або сердечних причин.

П’єса - сучасна, має вкраплення елементів маскульту. Для жінки своєї мрії «шеф» пише Вірш іноземною мовою. Після довгих вмовлянь він погоджується прочитати його – це текст російською у найкращих традиціях шансону. Елвіс, який претендує на його дружину, написав для неї Пісню. Він теж не хоче її співати одразу, але згодом здається: вмикається божевільна світло-музика, дике диско і лунає славетне «Зібен-зібен-ай-лю-лю!» Шеф вражений красою пісні і хоче застрелитися з горя. Сердючка би плакала разом із Фройдом.

Проте, проблеми високого мистецтва теж не забуті. На стінах – колекція картин. Шедеври - власність Шефа. Він - тонкий поціновувач прекрасного: «Це – «Чорний квадрат» Малевича, це – Рембрандт, автопортрет у синьому періоді його творчості, а ось – Фаберже.» «Квадрат» коштує 4 мільйони, бо має 4 кути, а Фаберже (сіре яйце, зображене на полотні ) – 2 мільйони, бо... не має чотирьох кутів.

Зміна освітлення майстерно перевтілює сценічний простір – ми бачимо то кабінет лікаря, то готік-party на кладовищі, а часом потрапляємо у засніжену зиму у спогадах героїв. Цікавим прийомом є використання телеекрану для показу історіїї пацієнтів у записі . Адже не лише телебачення може користуватися театральними прийомами, театр теж переймає вдалі технічні рішення у tv.

Вистава дуже динамічна, вона по вінця наповнена дією, хоча часу на аналіз вистачає. У цьому глядачам допомагають професіонали – психоаналітики. «Empty trash» – калейдоскоп ролей та масок, лікарняних халатів, танцю та думки, світла і сповідей.

Чи позбавляють комплексів рольові ігри остаточно нез’ясовано. Але здоровий сміх допомагає точно.

Фото: Молодий Театр