Гурт «АННА»: «У турі нашим наркотиком було – поспати і добре поїсти»

Триває промотур довгоочікуваної платівки «Карматреш», над якою альтернативна команда «АННА», переможець Всеукраїнського рок-фестивалю «Тара Бульба – 2005» трудилася у студії близько двох років.

Хлопці вже відвідали Тернопіль, Львів, Київ, Рівне, Кременчук, Кривий Ріг, Одесу, Севастополь, Запоріжжя, Дніпропетровськ, Луганськ, Полтаву, Харків, Суми, Луцьк, Чернівці, Івано-Франківськ. Попереду – ще 5 міст. «Карматреш», що вийшов у видавництві «Рок М’юзік» під лейблом «Інша музика» накладом дві тисячі платівок вже знайшов свого слухача. За словами, фронтмена гурту Вітьки лише на концертах шанувальники «аннівської» альтернативи розкупили півтисячі дисків. Проте, з його, слів, на жаль, більшість прихильників віддає перевагу неякісному музичному продуктові скачаному у нетрях світової мережі. Цей процес неможливо проконтролювати, зупинити чи заборонити. З настрою продюсера хлопців Влада Ляшенка, зрозуміло, що, зокрема й, з цієї причини найближчим часом ані гурт «АННА», ані «Тол» нових альбомів не видаватимуть. А наразі Вітька Нововсьолов ділиться враженнями від першого масштабного туру та зміни у світогляді гурту «АННА».

- Трештур – вдався! – стверджує Вітька. – У перерві між концертами я вже тиждень не виходжу з дому. Настільки під час гастролей віддали публіці усіх себе, все показали, все сказали, що всередині відчувається лише пустота. Зараз у нас час відновлення. Увесь тур за нами катається оператор музичного телеканалу «Ентер» на прізвисько Дубль. Його око телекамери пасло кожен наш рух. Загалом зняли близько 30 годин відео – в дорозі, готелях, за лаштунками і на сцені. Фільм про життя «АННИ» монтуватиметься усе літо, а восени його можна буде придбати на DVD. Побувавши на нашому київському концерті, хлопці з гурту «Квадраджесіма», запропонували нам зробити електронний кавер на пісню «Чорти що». Тож роботи на літо вистарчить. А наразі 16 міст уже за спиною, ще 5 попереду. Закінчимо весну і «трештур» грандіозним «сольником» у Львові.

- Які відкриття зробили для себе у турі?
- Справжнім відкриттям став Схід. Виступали там і раніше, але у турі східна Україна постала перед нами у зовсім новому світлі. До прикладу, ми думали, що Луганськ – то вже глуха Росія. Натомість там на концерті півтисячі шанувальників підспівували наші пісні на пам’ять. Коли я привітався з публікою російською мовою мене несподівано попросили перейти на українську. Ми були зворушені, мало не плакали на сцені. А після виступу наш гітарист приніс мені подарунок від прихильниці – «фєнічку» з написом УКРАЇНА. Не сподівалися, що й у Дніпропетровську, Полтаві чи Луганську нас знають, а головне, чекають. Тому старатимемось частіше вибиратися туди з концертами. Складається враження, що ми в Україні живемо не в одній країні, а на двох різних планетах.


- Але ж і без розчарувань напевне не обійшлося…
- Як таких розчарувань не було. Трохи засмутила нас західна Україна. Можливо, ми просто перекормили собою західноукраїнську публіку. Тому наразі робимо паузу. Ставимо крапку сольним концертом у Львові і закриваємося на ціле літо у репетиційці. Вдосконалюватимемо себе і працюватимемо над новими матеріалом. А тоді восени вибухнути з новими силами і ідеями. Найближчим часом не мінятимемо стиль у якому працюємо, але хочемо більше працювати над музикою. Щоб все було чіткіше. Хочемо додати трохи гармонії, мелодики і вокалу. Набридло кричати.

- Музикознавці охарактеризовують ваш стиль як хард-кор. Ви ж – заперечуєте…
- Нас з самого початку на афішах позначали як хардкорову формацію і це нас дуже смішило. Наша музика постійно змінюється, а нам і досі хард-кор приписують. Якщо обмежитися рамками терміну «хард-кор», то це музика, яку лабають лисі американські скінхеди. А в нас – альтернатива. Альтернатива попсі і стереотипам.

- На хлопцях тур якось позначився?
- Мовчазний басист Міша... заговорив. На 8 місті туру його прорвало. Відкрився і здивував. Показав нам свої вірші. У турі він постійно читав, поглинув за час гастролей напевне книжок із п’ять усілякої класики. Він читає все, що потрапляє йому в руки.

- Тебе, як засновник фестивалю «Руйнація», точки зору організатора все влаштовувало в організації вашого туру?
- Ні, я бачив багато промахів організаторів, які нас приймали. По-перше, що до реклами. В Луцьку, до прикладу, висіло лише три афіші і то при вході у клуб. Це означає, що клуб не був зацікавлений прийняти велику кількість публіки. По-друге, це охорона. Як наша, так і наших прихильників. Таке враження, що ми не у двадцять першому столітті живемо… Народ дичіє. Хоча були й приємні моменти. В турі нашим наркотиком були дві речі – поспати і добре поїсти. Ми навіть трохи поправилися, бо годували нас справді класно.

- У Київ переїдете?
- Ні. Кожного з нас у Львові щось тримає – батьки, хороша робота… Окрім того, Львів надихає. Часто буває, хлопці записують мені «мінус» - музичний начерк майбутньої пісні, і я з нею у плеєрі ходжу містом і придумую текст. У столиці надто шумно і швидко все відбувається. Мабуть я старію, але рух і масовість столиці мене «напрягають». Таку «тусу» я витримую лише на концертах...

П.с. 14 травня, у середу, о 17.00, у Центрі дозвілля та культури ЛНУ ім. І. Франка (Студентський клуб, вул. Університетська, 1) гурт «АННА» зустрінеться із своїми шанувальниками, щоб дати відповіді на всі їхні запитання