Іван Корсак: історія насправді без брому

теґи: «Діти Яфета», «Капелан армії УНР», «Немиричів ключ», Отаман Чайка, «Таємниця святого Арсенія», Тиха правда Модеста Левицького, Іван Корсак, видавництво Ярославів вал, історичний роман

IMG_0095 – копия

Останнє десятиліття поставило письменника Івана Корсака у ряд найпродуктивніших авторів історичного жанру. Один за одним у видавництві «Ярославів Вал» з’явилися його романи «Тиха правда Модеста Левицького», «Капелан армії УНР», «Таємниця святого Арсенія», «Отаман Чайка», «Діти Яфета» та «Немиричів ключ». Ці твори, присвячені різним сторінкам нашого драматичного минулого, художньо воскрешають неординарних особистостей, які через різні причини дотепер невідомі чи майже невідомі в Україні. 

Днями у Києві відбувся літературний діалог на тему: «Мистецтво писати історичні романи». І саме відомого романіста з Луцька Івана Корсака запросили на роль автора та ведучого цього майстер-класу. Адже твори Івана Феодосійовича мають широкий резонанс. Найбільшого розголосу викликали романи «Отаман Чайка» – про «поляка з українською групою крові» Міхала Чайковського, для якого ідея незалежної Польщі була нерозривно пов’язана з ідеєю вільної України, та «Діти Яфета», присвячений видатному політичному діячеві, філософу, історику В’ячеславу Липинському. Тут для автора чи не найважливіше було донести читачеві інтелектуальний світ героя та процес визрівання у ньому переконань справи життя – здобуття української державності. 

У чому ж секрет написання талановитих та успішних історичних романів?

IMG_0100

– Очевидно, успіх історичного роману, або будь-якого іншого, залежить від того, чи автор небайдужий до теми, яку висвітлює, – повідує Іван Корсак. – Бо хай що він робить і хай як вдається до акторства, але коли йому це не болить, то нічого не вийде. А тем для написання романів – надзвичайно багато! Коли я писав про прекрасну людину, неймовірно делікатного Модеста Левицького, то раптово набігла тема його сестри Софії, яка, пішовши в еміграцію, зуміла стати блискучим художником у Парижі. Там захоплювалися нею та її художніми творами. Вона ілюструвала твори французького поета й філософа Поля Валері, її роботи виставляли від Варшави до Пітсбургського університету… Щойно починаєш писати про цю людину, як набігає ще інша тема – про геть малознаного чоловіка, який був двічі комісаром УНР, комісаром Слобожанщини – Григорія Степуру. Хто напише про нього?.. Коли вникаєш усе глибше, то, може, п’ять, а то й десять життів забракне, щоб про все задумане сказати. Така цікава й багата наша минувшина. 

На зустріч із письменником Іваном Корсаком прийшло чимало письменників, науковців, істориків. Професор-мистецтвознавець, академік Дмитро Степовик назвав Івана Феодосійовича реаніматором української історії. Бо якщо західний світ повниться історичним романами, то в Україні письменників, які пишуть у цьому жанрі, можна перелічити на пальцях. 

IMG_0097 – копия– Його твори – це золотий внесок у літературу, – мовив Дмитро Власович. – Мені він нагадує Агату Крісті, яка щороку до Різдва готувала по роману. Так і Корсак ледь не щороку видає по книжці… Він має чудове вміння будувати діалоги своїх героїв, так, наче він особисто знайомий із цими персонажами. Його романи вчать, як правильно жити і навіть до ворогів ставитися з повагою, аби любов’ю збудити добрі почуття. 

Знаний учений Ігор Гирич, член-кореспондент Української вільної Академії наук (США), старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства Національної академії наук, зазначив, що романи Івана Феодосійовича, крім художньої, мають просвітницьку функцію, і додав, що саме історичні романісти роблять людей патріотами: «Іван Корсак намагається популярно оповісти про ті події та речі, які має знати кожен українець». 
На думку письменника й перекладача Сергія Грабаря, Іван Корсак творить інтелектуальний історичний екшн. Мовляв, його романи легко читаються, несуть багато інформації і дозволяють бачити багато картинок, що робить читання цікавим. 

– Корсак у всьому самодостатній, він цілісний, цілеспрямований і є прикладом того, що український письменник сам здатен зробити себе успішним, – зазначив письменник Володимир Шовкошитний. – Коли читаю його твори, то мені не хочеться пити бром, як колись зазначав Винниченко, а мене охоплює гордість за Україну, за наших предків, без яких не творилася б історія Європи, історія цілого світу…

Книги Івана Корсака зацікавлять усіх, кому небайдужа історія України і хто має охоту заповнити її білі плями художньо осмисленими фактами. Важливо, що в інтернеті їх можна прочитати не лише українською, а й російською, англійською, турецькою і литовською мовами на найбільшому у світі електронному сервісі Amazon.com та у видавництві «Barnes & Noble». 
А ще цьогорічним лауреатом Всеукраїнської літературної премії імені Зореслава став волинянин Іван Корсак. Цю премію заснувала Закарпатська організація Національної спілки письменників України для вшанування та збереження пам’яті про культурно-освітнього та релігійного діяча Зореслава (Степана Сабола (1909–2003), ім’я якого у радянські часи було заборонено. У духовних колах український поет, публіцист та доктор теології був відомий як отець Севастіян Чину Святого Василія Великого.