«Качели-Качели» - ненавидимо менеджерів і продюсерів

Під час допиту вокаліста гурту «Качели-Качели» Віталія, була випита не одна чашка чаю і змінено багацько тем. Але попри різноманітність тем і дитячість, що проходила крізь них червоною ниткою, заголовок він попросив зробити саме таким. Допит почався з перегляду спільного відео гурту із їх другом, однодумцем і просто гарною людиною – Жоріком Делієвим.

Оля&Міла: Цікавий кліп. Але тут лише студійні зйомки з М1 та шматки із «Масок». Він десь ротувався?

Віталій: Цей кліп не купив жодний канал саме через те, що там зйомки з М1.

А М1 не купив, тому що нЄформат…

Віталій: Так. Точніше, він був у ротації, потім був скандал…ну і все. Це вчора просто була презентація альбому Жоріка. У нас сольний є – «Варенье», а у нього «Дубда». Не знаю… Наш альбом «Варенье» - маячня… Цей я ще не чув, але… Ось пишемо ми пісні, це вже інша справа. Ось (показує на хлопця поруч), це наш репер Богдан. Наймолодший чувак у Києві, який хоч щось робить – 16 років. З Одеси. Ну так завжди – найкращі з Одеси приїжджають! Жартую… До речі, новий кліп знімати плануємо.

На яку пісню, якщо не секрет?

Віталій: З нового альбому.

Тобто ви тільки випустили сольний і знову збираєтесь…

Віталій: Та ми не випускали сольний! Все, що ми до цього робили, це маячня повна аби задовольнити грошовий запит, влаштовувати концерти і дорватися до нормальної київської студії.

Тобто не буде вже цього дуркування…

Віталій: Як це? Дуркування буде набагато більше. Тільки воно буде щире.

Сашко (менеджер гурту): Можна, якщо підсумок робити, сказати, що наступний альбом буде більш серйозним, ніж цей, що вони випустили.

Тобто за тематикою і за музикою наступний альбом буде ближчим до…

Віталій: Ближче до вас. Ось вам скільки років? Хоча ні, різниця скоріше не у віці, ні – ближче до людей. Ось це все ми писали для радіостанцій, для М1 там всілякого…

А зараз принципово врозріз…

Віталій: Ні, ну не врозріз. Ми робимо те, що ми хочемо, знаючи, що ми і так робимо все класно, що хтось це буде брати. Так, в принципі, зараз і відбувається. Ось і все. Раніше нам на канал М1 вхід був заборонений, казали «О! Дебіли якісь. Йдіть собі…на мьюзік Ентер або…йдіть кудись.» А зараз дзвонять, кажуть «Приходьте, погоніть, як ви гоните завжди…»

Сашко: До речі ще один гурт з Одеси – «Нумер482»

Віталій: Так, ну ми Віталіку казали з приводу того, що вони пішли занадто в шоу-бізнес глибокий, але…

До речі ви вже не перший гурт, який каже, що «Нумер482» пішли в глибоку комерцію…

Віталій: Ні, ну так «Качели» взагалі в комерції! Просто в нього такий настрій, закохався напевно в когось. Або дружину свою кохає все ще сильно. Буває таке… Я теж іноді пишу, хлопці кажуть: «Ти що?!.». Але ми теж в попсі. Комерція – це гроші. Наша країна диктує правила: якщо ти в шоу-бізнесі, то ті, хто говорять (твої друзі наприклад) «Знаєш, ось ти в комерцію пішов…», просто не в змозі нічого зробити. Комерція залежить від того, як до неї прийти. Rammstein наприклад теж попса, їх в Німеччині молодь не сприймає взагалі. Популярний гурт... Попса! А мені подобається кілька пісень…

А ось ви самі з яким явищем асоціюєте свій гурт?

Віталій: Я знаю, що ви в середині концерту будете стрибати і танцювати або плакати. Або взагалі пошлете мене і підете. Ось в основному три речі, які ми змушуємо робити. В основному люди колбасять і дівчата роздягаються))) Жартую... До речі щодо попси… Бачила наші костюми? Рожеві, в бантики. Теж саме…

Ну, попса – це дуже широке явище. Поп і попса – це різні речі.

Віталій: В нашій країні, що поп, що попса, що рок…Назвіть хоч одну нормальну рокову команду, яка не в попі. Тобто не в попсі)))

…нормальну рокову?..

Віталій: Я ось от нещодавно сварився з приводу ВВ. Що це старпьори, які не дають просуватися іншим гуртам. При чому дуже сильно, це вже доведено і були скандали, які не доходили до преси, а залишались  за лаштунками. Вони дуже розумні, вони тримають ринок.

Так, до речі нещодавно гурт ВВ чула на радіо «Шансон»…

Віталій: Вони всюди, вони тримають ринок і дуже хитро вчиняють: вони роблять рок-фестиваль, мовляв, ой, який він класний, всі потусувалися, а потім цих гуртів ніде не чути. Правильно, вони всі у нього в базі сидять. Так само, от ми чого так повільно крокуємо, ліземо – тому що ми в Києві не працюємо з жодним концертним агентством.

Ви самі по собі.

Віталій: Ми самі по собі. Ні, ну нами гроші напевно керують. А так – ми самі по собі. І все. І ми не кажемо: «Ось, ми такий класний гурт, бо ми ходимо і всіх посилаємо». Ні, ми нікого не посилаємо. Мені потрібна робота, але в таку дупу лізти… В нас просто був досвід із продюсером колишнім «Маскі-Шоу», який в Москві сидить, один зі співпродюсерів «Камеді Клаб». Так само ми свого часу, три роки тому сиділи чотири місяці в Одесі. Так працюють і київські продюсери. Ось тобі московство, а ось тобі київський. Серйозно, чотири місяці, мовляв «Все хлопці, працюємо». Потім якийсь фестиваль має бути. Звозив нас кудись, в якесь село, приїхали – там взагалі дикі люди, їм там холодильник постав, вони раді будуть. Я навіть не знав, що в Україні такі міста бувають. Ані написів, нічого – фестиваль приїхав. Зате круті допомагають артистам. Але ми не про це)))

Сашко: Так, як я раніше і розказував «Качели» – це, можна сказати, універсальна музика в принципі. Тобто там є достатньо різних елементів, які сподобаються досить широкій віковій аудиторії.

Віталій: І за це не сильно люблять музиканти таких музикантів, як ми. Тому що ми не завантажуємося в якийсь певний стиль. Ось ви слухаєте, думаєте – вогник. При тому, що на дисках нас слухати взагалі заборонено я думаю. Те, що диски випускаються – це лайно. Я ось друзям кажу: «Не купуйте, бо це лайно». Я не розумію. Я рекламую, я ходжу на інтерв’ю, показую цей альбом і не розумію, як люди його купують. Особисто я б не слухав цю музику.

Тобто зараз це був спосіб заробити гроші, щоб потім робити таку музику, яка подобається?

Віталій: Ну щоб потім казали « Ну ви круті. Який класний альбом». Головне ж не якість а кількість. Якщо прийдеш на М1 і скажещ, що в тебе три кліпи, ось четвертий, вони ті три не бачили, а цей беруть. Ось такий маразм. Тому в нас гурт в 17-18 років популярним стати не може, тому що він класно грає. Ось і все. Прусь від цієї системи. Принаймні цікаво жити. Ось став би я сім років тому популярним, п’ять років я б уже сидів на системі кокаїну чи героїну, в 30 років я б вже застрелився. А так я живу, я роблю, я творю.

Але хочеться сказати, що система – це одне, а публіка – це інше. Зокрема київська публіка вас знає.

Звідки?

Ну звідкись знає.

Віталій: Ні, ну справа в тому, що ми ходимо, маячню всіляку несемо, але ніхто не знає нашу музику. Ми приходимо – нас у клуби не пускають. У нас був випадок до Сані в «Персоні» підійшов охоронець, взяв за барки, переставив. Приїхали в клуб називається.

Але це «Персона».

Віталій: Я до речі останнім часом люблю «44». Я його раніше терпіти не міг, ми там виступали сім разів, останній раз – це був сьомий раз в «44». І з цих семи чотири на якихось корпоративних вечірках незрозумілих.

Мабуть по «44» вас і знають. Був випадок після концерту 31 липня, коли ви там виступали, люди постфактум ділилися враженнями і казали, що в принципі нагадує дитинство.

Віталій: Просто «Качели» грають двома акордами. П’ять акордів – це «Все, чуваки, ми круті».

Сашко: Проблема в тому, що «Качели» знають просто, як гурт в піонерських краватках. Але ж у них ще є окрім цього різноманітні шоу-програми, новорічні…

Віталій: Так. Он під Новий Рік була вечірка, я там був янголом.

Але дитинство малося на увазі не в костюмах. Зокрема ми зараз дивилися кліп, в якому приспів «Я плохой, я плохой, я плохой…». Трошки якогось дитячого максималізму.

Віталій: «Я – ідіот» – це вже юнацький максималізм. В нас є пісня «Я – ідіот»…

До речі по цьому кліпу вас теж багато хто знає. То ви були в «tvоєму форматі», то десь виступили, то цей кліп.

Віталій: Це пісня, в якій п’ять слів. В іншій пісні в нас три слова.  А в наступній – більш ніж 118.

Отже максималізм в музиці все ж таки присутній.

Віталій: Максималізм – так.

Максималізм в музиці, мінімалізм в текстах.

Віталій: А народу просто потрібні такі пісні. Я взагалі не люблю народ навантажувати, типу «Я ріжу вени, люблю, там, якусь Іру...».

Тобто щоб люди не думали, не навантажувались, просто стрибали на концертах…

Віталій: А знаєте, як це класно, така реакція!!!

Де ваша публіка більша: в клубах чи на оупен-ейрах?

Віталій: Ні, в нас взагалі публіки немає. Публіка – це ж вузьке коло слухачів, правильно? Чи ні? Я не дуже на цьому знаюся.

Ну…не зовсім. Це скоріше віддача від людей…

Віталій: А, тоді на західній Україні більше за все. Я цього взагалі не зрозумів.

Може тому, що там люди менш зацофані. Тобто не забиті стереотипами.

Віталій: Тим паче ми на великих сценах граємо дуже жорстку музику, більш до панк-року. Щось схоже на суміш Sex Pistols i Blink 182. З натяком, що ми діти, але можемо грати жорстку музику. Але при цьому мої найкращі друзі – це «Нумер482». Хоча раніше, два роки тому, я дуже погано про них говорив. А потім в турі спільному якось зрозумів, що це нормальні люди.

А з дружніми гуртами не плануєте ніяких спільних пісень, проектів?

Віталій: Хтозна. Якщо знайдемо з кимось спільну мову – зробимо. З превеликим задоволенням. Я люблю проекти.

А як ви ставитесь до новорічних вогників?

Віталій: Я на Новий Рік сплю зазвичай. Серйозно.

А якщо б ви робили новорічний вогник, яким би він був?

Віталій: Казка. Просто казка. Стара, дурна, солодка, гарна, ніжна казка. Ніякого стилю «Качели-Качели».

Але теж дитинство.

Так, дитинство. А ви, до речі, статтю про що пишете? Про наркотики?

Ну, музика в якомусь плані теж наркотик.

Віталій: От я теж так кажу і мене мало хто розуміє. А шоу-бізнес – це ціла система. До речі, добре, що ми собі в клубах образ створили, що ми не п’ємо. У нас навіть в райдері зазначені лише чай і три пляшки води.

Сашко: Тобто ніяк таких надприродних вимог. При тому, що є досить молоді гурти, а вони такі райдери ставлять, ледь не лімузин, постійна охорона по шість чоловік і т д. При тому, що їм навіть року нема. Зате є нормальний продюсер. І чесно кажучи, я погодився бути менеджером…

Віталій: Адміністратором. Я ненавиджу два слова…можете  статтю так назвати «Я ненавиджу продюсерів і менеджерів». Всі ці слова американські, їх дебіли попридумували, тепер вся молодь ходить і каже «Я – продюсер, я – менеджер. Я – менеджер компанії, я – менеджер заправки». А де технічка, адміністратор? От адміністратор – тривіальне слово є, слушне. А то люди вже взагалі…забули скільки було держав в СРСР. Ви пам’ятаєте скільки? Я насправді теж не пам’ятаю.

Сашко: Але повернемося до музики. От я на скількох концертах гурту був, мені найбільше сподобалась взаємодія із залом. Тобто не просто музиканти вийшли на сцену, відіграли те, що треба було, заробили свої гроші і пішли, а частково намагаються зробити зі свого концерту шоу. Взаємодія, часткове спілкування і, чесно кажучи, навіть якщо людині погано, таке ставлення одразу настрій піднімає. Навіть якщо музика не подобається. Якщо хтось прийшов до клубу не на сам концерт, а просто тому що постійно ходить в цей клуб, він мимоволі починає слухати музику, саме через те, що йде взаємодія.

Ну це добре, коли людина відкрита для такої взаємодії. Деякі ж просто дивляться і кажуть: «Блін, во дебіли!»

Віталій: А я до таких так і звертаюсь «Гей, дебіли!». Мені це в кайф. Навіть, якщо є один такий виродок, я роблю так, що його люди просто прибирають потім звідти і все. От навіть останній раз був концерт в «Дакоті», я потім дізнався, я цим не хвалюся, але через мене побили двух хлопців, мені було шкода, я вибачався потім. Просто весь концерт був класний, тут прийшло якесь бидло, бидло це не країна, це скоріш така порода людей, ним може бути і олігарх, і прибиральник. Я їх називаю 4-та нестандартна сексуальна орієнтація. Ось і все. А у «Качелей» є альбом «Варенье»))). Насправді я кажу так грубо про нього, а знаєте як класно його увімкнути? Так звучання таке дитяче, там все аналогове, там нема комп’ютера взагалі. Там нормальне звучання таке, поп-рокове. А Богдан вам нехай про реп трохи розповість. Ми просто готуємося, кліп 10 січня знімаємо в Києві з ним. А він стажується, приїхав з нами в невеликий такий концертний тур. Я йому кажу: «Чувак, навіщо тобі десь в Одесі робити прем’єру? Поїхали на наш концерт в 44! Ось. Так у нас репер з’явився.

А взагалі, як ви вважаєте: вашу музику краще слухати наживо чи на дисках?

Віталій: Наживо.

Сашко: Мені теж здається, що краще наживо, тому що вони грають без фонограми, все працюється наживо. Є гурти, що на дисках і на концертах слухаються однаково. А «Качели» на дисках і «Качели» на концертах – це зовсім різні речі. Я не можу сказати на рахунок якості, але на рахунок самої атмосфери, самого сприйняття глядачами і слухачами музики наживо набагато краще, ніж на дисках.