Книги для мрійників, чомусиків та майбутніх знаменитостей

теґи: Життя видатних дітей, Ірена Карпа, Богдан Логвиненко, Лариса Денисенко, видавництво "Грані Т", дитяча література

Грані-ТВидавництво «Грані-Т» переконане: ті, кому пощастило вчасно виявити свій талант, щасливі та відомі всьому світові. Відтак прикладом інших, а саме серією «Життя видатних дітей», шеф-редактор видавництва Діана Клочко заохочує відкривати в своїй дитині таланти й розвивати її унікальність. Врешті-решт, іноді достатньо просто приєднатися до дитячих мрій, аби стати батьками видатної особистості.

Серія про дитинство, тепер відомих усьому світові, людей  – це близько трьох  десятків книг сучасних українських авторів, які розповідають про дитинство своїх героїв.  До прикладу, Андрію Кокотюсі цікавими видалися письменники, мандрівники, автори пригодницьких романів Луї Буссенар і Майн Рід, Микола Миклухо-Маклай, Рафаель Сабатіні, Роберт Стівенсон. Ірен Роздобудько створила п’ять казкових історій славетних людей, які рано досягли успіху завдяки силі свого таланту – письменника Ганса Християна Андерсена, художницю Катерину Білокур, кіноактора Чарлі Чапліна, композитора Вольфганга Амадея Моцарта та вченого Блеза Паскаля.

Коли участь у проекті запропонували Ларисі Денисенко, письменниця довго не наважувалася – віджартовувалася, мовляв, їй легше написати про дитинство маленьких маніякіЛариса Денисенков, як от маленький Дракула. «А потім – натрапила в Інтернеті на сайт присвячений дитячим листам Ігора Стравинського та побутовим речам його родини.  Його музику я дуже люблю, особистість мені цікава хоча б з суто егоїстичних мотивацій. Він народився зі мною в один день, також має правничу освіту. Він завжди вагався, вигадував щось нове і дуже любив життя, природу, Україну», – пояснювала вибір одного з героїв Лариса Денисенко, про дитинство якого таки наважилася написати.

Колись письменниця зізналася, що має слабкість до свого знаку зодіаку, то й не дивно, що у книжці з`явилася пані Дункан – «також новатор, також любителька відкривати інші світи, людина, яка вміла мріяти й танцем розповісти про свою мрію».  І Джонні Депп, сучасний американський актор, котрий, не грає, а просто проживає своє життя на екрані. «Він неймовірний! захоплювалася Денисенко. – У нього було доволі важке дитинство, і я хотіла донести, що саме книжки й музика допомогли йому подолати наркотики та  підліткове бажання кружляти хибними манівцями». Пишучи про дитинство інших, не можливо не згадати про своє, тож натхненниками для ще двох історій стали спогади  та події дитячих років, пов’язані із казкаркою та поетом – Астрід Ліндгрен і Максимом Рильським.

У кожній книжці серії відчувається автор. Його присутність у тексті, дитинстві малюка про якого розповідає. Кожного із сучасників можна легко впізнати за манерою, гумором, атмосферою тексту, де фантазія межує з документальністю, дитинство автора плутається із дитинством Богдан Логвиненкогероя, а мова фактів перетворюється на казкову історію.

Новинкою серії стала книга молодого журналіста і блогера Богдана Логвиненка. Зі слів автора, герої з його книжки – Нестор Махно – неперевершений тактик ведення партизанської війни; Шарль де Ґолль – президент Франції; Олесь Бердник – видатний український письменник-фантаст; Джохар Дудаєв – перший президент Чеченської республіки Ічкерія та Роман Шухевич – головнокомандувач Української Повстанської Армії, – йому наснилися.

Коли читаєш такі дитячі казково-реальні історії, мимоволі замислюєшся – де тут вигадка? Хоча, якщо задуматися, скільки інформації довелося перелопатити, щоб створити цю казку, закриваєш очі на політ фантазії автора-дослідника. Як каже Логвиненко, якому, ой як не легко було знайти згадки про дитинства хоча б Нестора Івановича: «Вигадка – не завжди неправда! Книжкам варто вірити». Тож вірю і захоплююся. Тим паче, що мета у книжок непроста – розповісти дітям про дітей та ще й по-дитячому зрозуміло. А у Логвиненка – ще й своя – «футуристична». «Хотілося написати про лицарів ХХ сторіччя для своїх запроектованих дітей, – піджартовує Богдан. – І для дітей своїх друзів. Он Ірена Карпа скоро народить, Юля Бурковська, шо їх діти читатимуть? Мамці ж їхні понаписували такого – дітям в руки ж не даси…».