«Контрабас»: інтелектуальний Ukrainian-made блюз

Останнім часом Інтернетом ходила різноманітна інформація про появу та активну концертну діяльність полтавського гурту «Контрабас». І ось, нарешті, на стендах музичних крамниць, з усіх боків затиснений Дімою Біланом, Михайлом Кругом та іншими обличчями культурного надбання нашого північного сусіда, з’явився їх дебютний диск.

Тримаючи його в руках, довго намагаєшся знайти назву або дізнатись, альбом це, збірник чи синґл. Прочитавши, які ж пісні розміщенні на платівці, губишся остаточно: як на синґл - забагато різних; як на альбом - не дуже відчутна загальна концепція; як на збірник - якось не вистачає розкрученості, та і матеріалу.

Припустимо, що це - своєрідний підсумок, звіт перед слухачем або «чек-поінт» за певний проміжок часу. А назва, точніше, її відсутність… а що - он у маститих майстрів теж були диски, які називались просто за порядковим номером, як от у Led Zeppelin - «Led Zeppelin I, II, III, IV». Більшість їх найвідоміших пісень вийшли саме на цих платівках.

Але повернімось до «Контрабасів». Більшість текстів у альбомі написана лід-сінгером Сергієм Буланим, але трапляються і речі з доробку інших авторів, наприклад, Сергія Жадана – саме на його вірш написано другий трек «Речі, що завжди в ціні». З приводу музики варто відзначити, що очікуваного із назви гурту інструменту – контрабасу – серед використаних не помічено.

Починаємо слухати від самого початку і по порядку. Перша доріжка запрошує нас поїхати з Полтави на мотоциклі «із курявою з-під коліс» до своєї дівчи. Друга, «Речі, що завжди в ціні», зважаючи на авторство, схиляє до думки, що дівча живе якщо і не у Харкові, то точно десь на Слобожанщині. І в тій місцині вже настала весна, і настрій той, що треба, і «речі ці завжди в ціні». Третя пісня, що, судячи з назви, має розповісти слухачеві «Дещо про зміну зовнішності» - є блюзом у класичному розумінні цього жанру, тобто, коли «хорошій людині погано». Історія одного дня, прожитого з іншим обличчям, розгортається у доволі скрутний для героя період, «коли немає ні бажання, ні хотіння…» Поволі ми дійшли до ще одного відходу від поезії Сергія Буланого, пісні, що так і називається «Максова». Цей текст написали у співавторстві Роман Малко та Макс Михайличенко. Тут із дівчам вже спілкуються безпосередньо та розповідають йому всю правду про свої наміри, а от які вже ті наміри - розбиратись нам, слухачам. Враховуючи те, що наступною іде пісня про «Добрий настрій» взимку, наміри, якими б вони не виявились, було успішно реалізовано. У наступній доріжці, «Нічний блюз», - знову весна, а точніше - весняна ніч. І знову звернення до невідомої дівчини, але цього разу із проханням «просто побудь зі мною…». Сподіватимемось, що, все ж таки, побуде. А далі… далі слухайте самі і сприймайте цю історію по-своєму. Залишається ще стільки ж.

Від себе ж додамо лише дві речі.

По-перше, творчість гурту «Контрабас», окрім пробудження емоцій, залишає широченне поле для роздумів.

По-друге, - колись, ще на зорі ери цифрового аудіозапису, хтось дуже розумний сказав: «Якщо пісні гурту можна прослуховувати у режимі випадкового відтворення, то цей гурт варто послухати всім.» Слухаючи диск, варто спробувати скористатися цим рецептом – вийде зовсім нова історія. Виходитиме кожного разу.