Криниця Трипільського кола
Кожного літа, повертаючись з мандрівок, мені незвично закривати за собою кран. Адже у річці, в якій плавав ще нещодавно, вода не перестає рухатись. Так і з деякими подіями – не віриться, що вони минуть…
Фестиваль «Трипільське коло» розпочав минулої п’ятниці, під проливним дощем, новий цикл, повернувшись до стихії «Вода». Ні для кого не секрет, що на відкритих майданчиках, музична сцена має особливий ефект під час, або після заходу сонця. Проте і вдень біля малої сцени юрба людей не бажала розходитись. Майстер класи етнічних танців, казки лірника Сашка, кобзарські думи від Василя Литвина – ось які виступи заохочували до уваги. Звучала також сцена Street Music Fest.
А в наметі Archaic Trance Fest можна було не тільки послухати ударні, а й самому навчитись грати. Якщо день можна розпланувати між прослуховуванням розповідей про збалансоване харчування, стрільбою з лука та виготовлення пам’ятних монет, то увечері у Вас неодмінно має з’явитись двійник. Бо як інакше можна встигнути на виступи одночасно на двох сценах?! Благо, що з затишної ложі чайної «Алхімік» було видно і чути обидва музичні майданчики.
Цікаво було спостерігати за тим, як горіли очі тих, хто замурзані в глині, пробував майструвати за гончарним кругом. А неподалік знаходився горн, розписаний трипільським орнаментом, в якому випікали вже готові і просушені гончарські твори.
Особисто моє серце блискавкою пройняв шаманський вокал гурту Asia Tengri. В складі цього бенду упізнав деяких джазових віртуозів України. Виступи інших колективів також залишили незабутні враження. Учасники АтмАсфера, які за їхніми словами, відчувають себе рідними на фесті (ще б пак!, адже вони не пропустили жодного з шести «Трипільських кіл»), подарували слухачам настрій затишку. OYME, окрім запального фольку, привезли з собою корисної інформації. Я вперше дізнався, що мордовської мови не існує, оскільки Мордва – умовно названа територія, на якій проживають два відмінні етноси: мокша і ерзя. Виступ Hawok, на жаль, пропустив, бо не зміг відірватись від майданчику «Кола вогню». Pawa з Білорусії влаштували гучну етнодискотеку. Вперше бачив, як на лютні грали смичком. Хоча, враження від їхнього виступу збивали перекручені баси, які заглушали деякі інструменти і частково вокал.
Програма цьогорічного «Трипільського кола» була насиченою, як вода в криниці – можна напитися, а можна й втопитися!
Фото – Анастасія Классен, Євгенія Бойлу
2013-07-04
