Андрій Федечко: «Всі друзі залишились в Україні, тому багато часу присвячував музиці».
Приїхав у Санкт-Петербург як фотограф і залишився там – як співак… У піснях Андрія Федечка «25-м кадром» лунають уривки з пісень його батьківщини, а гротескне поєднується з серйозним та навіть пронизливо-сумним.
Два інструменти підкорення публіки – це фотостудія та фолк-рок-гурт із контрастною назвою «Сонце-хмари», учасники якого, незалежно від національності, співають українською.
– Андрію, Ваша особиста адаптація до Санкт-Петербурга відбувалася складно? Вочевидь, місто на Неві прийняло Вас не відразу?
– Звичайно, спочатку було нелегко. Всі друзі залишились в Україні, тому багато часу присвячував роботі, а після роботи – музиці. Саме тоді і написав пісню «На чужині».
– Як опановували учасники колективу – не українці – українську мову? Чи були якісь труднощі та кумедні випадки, пов’язані з цим?
– Так вони ж музиканти. Тому більш опановували мелодії, ніж слова. Але коли вони мені підспівують – виходить досить гарно! А найлегше працювати з дівчатами з ансамблю «Радуйся!». Вони, хоч і обидві росіянки, але досить чисто співають на нашій рідній мові.
– Андрію, Ви, крім того, що музикант, ще й професійний фотограф. Як співіснують та доповнюють одна одну ці дві справи?
– Як виникла ідея каверу саме на пісню Земфіри «Искала» – «Шукала»?
– Я фотографував Земфіру ще тоді, коли вона тільки записувала свій перший альбом і була невідома широкій публіці. Фотографії їй сподобались і я працював як фотограф на багатьох її концертах. І ось після одного такого концерту і виникла українська версія «Я шукала тебе...»
Коли я їй включив запис, вона спочатку не впізнала, а потім каже: «Так то моя пісня. Гарний кавер».
– З ким із популярних музикантів ви співпрацюєте? З ким є бажання творчо співпрацювати в майбутньому?
– Як фотограф – з більшістю відомих російських рок-музикантів. Як музикант – з музикантами «ДДТ», «Король і Шут», «Різні Люди», «Авеню», «Кафе», «Білліз бенд»... Але в першу чергу – з Сергієм Чиграковим («Чиж і компанія») і Едмундом Шклярським («Пікнік»).
В майбутньому? Знаєте, скільки ще цікавих музикантів є на світі?
– У ваших композиціях часто з’являється образ собаки. «Осінь панує» – це фактично такий собі монолог про собаче життя, погляд на світ очима цієї тварини. Кажуть, один із улюблених Ваших мультиків – це старий радянський «Жил-был пёс». Вдома тримаєте песика… Чим надихає саме ця тварина?..
– «Жив-був пес» – так, мій улюблений мульфільм. Пісня – так, від лиця собаки, частково получилась під впливом цього шедевру мультиплікації. Написав «Осінь панує» в потязі Санкт-Петербург–Львів, коли їхав до мами в гості.
Песик, що тепер живе в нашій квартирі, з’явився перед самим Новим роком, 31 грудня. Порода – чіхуахуа. В нього красива мордашка і великі вуха. Звати Вій. Він нам дарує посмішку і гарний настрій.
– На пісні гурту дуже мало кліпів. Причина у коштах чи якась інша? Можливо, плануєте найближчим часом створити відео на якусь із композицій?
– Кліп в нас тільки один – «На чужині». Все інше – просто відеоряд до пісень. А ви б хотіли ще кліпів? Цікаво, на яку пісню? чи може пісні? Ви скажіть, а я подумаю. Можливо щось і знімемо.
– У вас є дуже прониклива пісня «Мама». Чи часто буваєте на Батьківщині?
– Не так часто, як хотілося б. Можливо в ближчому майбутньому ця ситуація поміняється в кращий бік.
– Як часто відбуваються концерти гурту «Сонце-Хмари»?
– По різному. В середньому 3-4 виступи на місяць.
– Де ще, крім Пітера, виступаєте?
– В нас невелика географія. Поки що. Москва, Нарва, Еммаус, Пермь.
– А як щодо можливої участі у рок-фестивалях в Україні?
– Запрошуйте – ми з задоволенням приїдемо!
Андрій Федечко народився у 1970 році на Тернопільщині. Музикою захоплювався з дитинства. Вчився на фотографа – у Києві. Військову службу проходив у «північній столиці» Росії – Санкт-Петербурзі. Там згодом і залишився працювати.
Дискографія
* 2002 – На чужині (сингл)
* 2003 – Сонце-Хмари
* 2004 – На чужині
* 2005 – З Новим Роком!
* 2005 – Е.К.
* 2006 – Пошук
* 2008 – НЭХ! (сингл)
суперове інтерв"ю! так тримати!)
песик на ім"я Вій – це щось!)
дуже дякую)
так, вірність гоголівським традиціям))