Несамотній літературно-музичний вечір «ПаруСлов»
Після довготривалої перерви у Дніпропетровську знову відбувся літературно-музичний вечір «ПаруСлов», який вже вкотре проводить арт-об’єднання «Піплград».
Темою цього вечора обрали роман «Сто років самотності». Проте, глядачі не залишились самотніми, адже кожна хвилина дійства була наповнена музикою, словами та аплодисментами. Атмосфера у залі була точно за Маркесом – приглушене світло лампи, тьмяні відблиски свічок, чай у теплих долонях і… підписані навколо предмети: стіл, двері, стеля, та їх призначення – все як в романі. Серед іншого можна було прочитати й таке: «Огнетушитель – название говорит само о себе», і те, що вразило найбільше: «Поэт – современное значение слова уточняется». По-справжньому осінній тон цьому вечору задала також музика від саксофоніста Андрія Семенова, який грав талановито й ніжно.
Для настроєвого початку організатори Дмитро Константінов та Максим Колесніков влаштували вишуканий перфоманс. І дуже атмосферно читали уривки з роману, сидячи в напівтемряві у старих кріслах, тримаючи в руках товсті раритетні книги. У залі відчувався ледь чутний, але такий п’янкий аромат сигаретного диму.
Втім, більше п’янили вірші, такі різні і по-своєму смачні. Були вірші короткі і легкі, мов птахи; були довгі, тягучі, такі, що слід ковтати одразу «гарячими»; ліричні з присмаком еротики; важкі, мов метал і дещо брутальні; патріотичні, жваві; осінні, меланхолійні та, звісно ж, про кохання. Радували своїми творами відомі дніпропетровські поети Максим Волохань, Олександр Протасєня, Антон Ціватий, Ольга Горобець.
Формат вечора передбачав також «вільний мікрофон» – кожен охочий міг прочитати свої вірші, які теж привнесли особливий колорит у загальний настрій душевності та тепла. Склалось відчуття, що всі глядачі були однією великою родиною, яких об’єднало «Паруслов», хай не на сто років, а лише на один, втім довгий та приємний вечір.
Будемо чекати нового такого зібрання, яке вже не за горами. До речі, організатори оголосили, що наступний такий захід буде присвячений безсмертному роману Джерома К. Джерома «Троє в човні, не рахуючи собаки».
До нових зустрічей у приємній компанії!
Было на самом деле тепло и уютно. Статья передает атмосферу того вечера...Но мне кажется, нужно упомянуть в числе поэтов Максима Бородина. Раз уж выбраны самые известные.
каюсь і виправляю.
=)