Ян Маузер: «Ми закохаємо в себе публіку на Бандерштаті»

На Бандерштаті цьогоріч виняток з правил. Виняток дуже вагомий. Вперше у концертній програмі фестивалю візьме участь неукраїнська команда. MAUZER – чи не найпопулярніший у колах білоруської альтернативної музики гурт, який вже встиг видати один альбом та готує нині до виходу свою другу платівку. Значна частина репертуару білоруських талантів – рок, який нищівно критикує диктаторський режим Білорусі. Вони не бояться тиску, продовжуючи творити свою музику. Підтримують MAUZERи й ідею Бандерштату, тому з нетерпінням чекають фестивалю. Пропонуємо інтерв’ю з харизматичною особистістю, якою є лідер колективу Ян Маузер.

Бандерштат: Ви запрошені у якості хедлайнерів на фестиваль Бандерштат. Яку програму запропонуєте українській публіці?

Ян Маузер: Вона не буде відрізнятись від програми для білоруських слухачів. Українці й білоруси мають практично однакові музичні смаки. Та й білоруську мову українці розуміють без проблем. Тому змінювати щось немає потреби.

Ви будете єдиним неукраїнським гуртом на фесті, а ваш виступ стане винятком з правил, адже обов’язковою умовою участі у фестивалі була українська мова текстів та патріотична тематика. Якої реакції чекаєте від слухачів, які будуть чути вас вперше?

Очікуємо, що вони закохаються в нас. Уявляю, як на сцену вибігатимуть такі маленькі дівчатка з бантами у волоссі й даруватимуть квіти, а старші дівчата закидатимуть нас білизною (сміється). А якщо серйозно, то, думаю, до нас, як до будь-якого винятку з правил, буде особлива увага. Ну, а ще був би щасливий знайти серед українців нових однодумців.

У числі хедлайнерів на Бандерштаті виступатимуть відомі українські гурти Роллікс і Тартак. Ви знайомі з їхньою творчістю?

Ми виступали з Тартаком на одній сцені, тому маємо уявлення про музику, яку вони грають. З Ролліксами ж не знайомі, але на фесті обов’язково послухаємо їх.

Як часто буваєте в Україні?

Бандерштат – це наш третій візит до України. Тим не менш, маємо багато друзів серед українців. З радістю бували б у вас частіше.

Пам’ятаю ваш виступ у Луцьку. Які залишились враження?

Залишилось враження, що бар’єри для слухачів міліція чомусь поставила надто далеко й між нами була велика порожня площадка. А ще теплий прийом запам’ятався. Виявилось, що українці прекрасно розуміють білоруську мову та вміють по-справжньому відриватися.

Де ще в Україні вам вже доводилось виступати?

В минулому році грали у Львові. Тому я сподіваюся побачити на фестивалі також гостей і з цього чудового міста.

У яких фестах подібного спрямування доводилось брати участь?

У фестивалях, схожих на Бандерштат, не доводилось брати участь. Якщо мається на увазі політизованість імпрези, то ми виступали на «Піснях свободи», «Джинсовому фесті» в Білорусі та на фестивалі «Право бути вільним», який відбувався в Україні. Зі зрозумілих причин атмосфера була найлегшою на «Be Free». А от на «Джинсовому фесті» в Мінську я був змушений разом з натовпом читати перший куплет нашої пісні «Білорусь буде вільною» у мегафон, бо влада вимкнула електрику перед нашим виходом на сцену.

Ви відносите себе до правої білоруської молоді, адже тексти ваших пісень свідчать про протест проти нинішньої білоруської влади? Чи можна сказати, що ваша музика – це музика протесту? Принаймні пісні з дебютного альбому?

Особисто я маю національно-демократичні погляди. Про гурт говорити не хочу, адже ми не політична структура, а музичний колектив. Ми – рок-гурт, ми – максималісти, нам завжди по 16, тому й тексти відповідні. Так, у першому альбомі було багато політики, тому що того вимагала ситуація. А вона, безумовно, впливає на творчість. Зараз записуємо другий альбом, там політична тематика присутня не у таких кількостях. Другий альбом буде більш глибоким і світоглядно, і музично. Але рок – протестна музика. Під неї не відпочивається, під неї напружуються м’язи. Таке моє розуміння року. І таке моє розуміння нашої творчості.

Які стереотипи існують у білорусів стосовно українців та України?

Стереотипи… Ну, про те, що українці, особливо на Заході – націоналісти. У бабусь це звучить з чітким негативним відтінком. І про сало, звичайно (сміється). Ще з російських новин чутно, що у вас з приходом Ющенка до влади відбувся «розгул демократії», звісно, також з негативним звучанням.

Хто для вас Бандера? Чи знають білоруси про цю постать в історії національно-визвольного руху України?

Ні, не знають. Докладно не знають. Щось чули краєм вуха, не більше. Навіть не Бандера, а «бандерівець» чули.

Ким пишаються білоруси так, як українці Бандерою? Чи є така видатна особистість взагалі?

Є персони, які у той чи інший час брали на себе роль лідерів національно-визвольного руху. Хтось стояв зі зброєю в рухах, хтось у парламенті. Але на уроках білоруської історії на більшість із таких дійсно видатних людей не звертають великої уваги. У нас радянізована історія, нові радянські підручники. Загалом ситуація аж ніяк не сприяє тому, щоб про справжніх національних лідерів велась мова. Іноді їх поливають брудом у п’ятихвилинках ненависті на державних телеканалах. Для мене особисто такі персони – Кастусь Каліновскій та Зянон Пазняк.

Розмовляла Ірина КАЧАН

Ближче познайомитись із гуртом можна на офіційному сайті.