Реальні кабани (Wild Hogs)

Жили собі четверо чоловіків – з тої категорії, яких називають новомодним словом «лузери», або по-нашому – «невдахи». Невідомий письменник, нікудишній бізнесмен, бісексуально стурбований програміст та дантист з початковим атеросклерозом компенсують своє нікчемне життя, тиск дружин та зневагу дітей тим, що інколи вдягаються в шкіряні костюми, сідають на круті байки і їдуть до байкерського бару, де п'ють безалкогольне пиво – одним словом, граються в байкерів, називаючи себе «Банда «Реальні Кабани».

Поваги навколишніх людей від цього не додається ані на грам, натомість вони поважають одне одного. Але реальне життя дається взнаки – бізнесмен остаточно банкрутує, дантист потрапляє до лікарні, програміст палить ноутбук, а письменника сувора дружина виганяє працювати сантехніком. Такий збіг обставин вони не могли винести і вирішили проїхатися байком трохи далі, аніж кілометр до бару – помандрувати Америкою, як справжні байкери. Дорогою вони, звісно, зустрінуть справжніх байкерів, які будуть зовсім не раді таким «братам», але перенесені разом нещастя лише зміцнять їх і загартують.

П'ять років тому Волт Беккер розпочав свою режисерську кар'єру фільмом «Король вечірок» – на рідкість низькопробною підлітковою комедією, яка, попри свою тупість, зібрала непоганий бокс-офіс і навіть заробила на продовження. Шкода, але такий заробіток не дав шанса Беккеру переглянути своє почуття гумору, і воно у нього так і залишилось – нижче попереку, на рівні сідниць. Саме такими він і зробив своїх «кабанів» – сортирний гумор, тупі жарти, несмішні ситуації, до того ж половина тих сценок крутиться навколо гомосексуальної тематики. Впродовж усього фільму видно руку режисера і його розрахунки на любителів «поржати» – ось тут ми обіллємо героїв лайном, а там засунемо їх без трусів в озеро і кинемо туди мирну сім'ю з дітьми, половити «зміїв», страх же як смішно, правда? І здавалося б, що мода на такі стрічки минула, як нічний жах, разом з незабутніми братами Вайанс, але виявляється є ще беккери в США. Більше того, схоже і прихильників таких комедій побільшало, якщо поглянути на збори «Кабанів», котрі заробляють один мільйон за іншим. Оце мені вже зовсім незбагненно: «Кабани» – це абсолютно точна копія нещодавньої «Білявки в шоколаді», тільки розрахована на чоловічу стать. Чому ж подібні комедії останнім часом почали з'являтись так масово, невже глядачі так деградували, що згодні сміятись над чим завгодно? Хоча це здивування у мене поступається іншому – що роблять в цій картині такого рівня актори: якщо Траволту ще можна зрозуміти – після відродження в фільмах Тарантіно його знову почали забувати і треба якось заробляти на життя, Пітер Фонда теж перед виходом на пенсію, мабуть, вирішив витрясти зі своєї мотоциклетної слави «Безтурботного вершника» останні прибутки, то Рей Ліотта і Тім Аллен, схоже, віддавали Беккеру таким чином якийсь давній борг, інших причин для зйомок досить відомих акторів з непоганими заробітками в такому посередньому фільмі я не бачу. Зрозуміло, що в першу чергу на стрічку заманювали гучною рекламою, на яку пішла чверть бюджету, та гучними іменами – ще половина грошей. Незрозуміло лише, чому ті актори зі своїми іменами так безтурботно поводяться.

Зрештою, наступного разу можна виявити, що твоя слава зовсім інша і тепер вже на своєму імені взагалі нічого не заробиш.