ShockolaD виступив на Батьківщині Антонича

Там хата білена, й осніжені каштани,
і місяць, наче сторож, ходить коло хати.
Це не сторінка з давнього роману,
це спомин хлопця, що не вмів кохати.
Мов дві гілки ліщини, розійшлись дороги,
і вечір сині тіні кидає на воду.
Окремо в бурях пристрасті й знемоги
п'ємо життя печальну насолоду.

 (Антонич)

Цього року до «Джаз Безу» приєднались лемківське село Новиці (тепер – територія Малопольського воєводства у Польщі), де народився Богдан-Ігор Антонич.

12-го грудня, вшановуючи Рідну Землю Поета, у Новиці джазував львівський  «ShockolaD».

Зранку Shockolad виїжджає на Новиці, село Антонича. Тепер це – територія  Польщі, тепер Антонича визнають українським  поетом. Сніг замітає дороги, машини, людей і навіть митників. Завдяки снігу,  невиспаності після концертів, а може – через наближення свят, втрачалось відчуття часу, не завважилось перетину кордону і міцніла впевненість, що пригода тільки розпочалась.     

ЗИМА
 
Кравці лисицям хутра шиють,
вітри на бурю грізно трублять.
О Боже, стережи в завію
і людські, і звірячі кубла.
 
У сто млинах зима пшеницю
на сніг сріблясто-синій меле.
Назустріч бурі ніч іскриться,
привалюючи небом села.

У Новицях на гурт чекали: фантастичний концерт на растаманському сквоті, аплодисменти хіпанів, художників, чиновників, старі лемківські хати,  «ніч на Андрія», ранкова Служба Божа українською мовою в столітній церкві, в якій колись правив батько Богдана-Ігора Антонича, та краєвиди, котрі змалку бачив «дітвак із сонцем у кишені».

ХАТИ
 
Хати, немов гриби червоні,
ростуть під вітром буйновійним.
У черепицю дощ задзвонить.
Моє село, ти ще спокійне?
 
По давніх війнах, що минули,
в лісах багрових виють лиси.
Ще люди заграв не забули,
знов над селом комета висить.
 
В ріці дівчата сонце миють,
прийшли над воду вільхи рядом.
Тут орють від століть, тут сіють
і бунтарів карає влада

Новиці  зараз налічують близько 50 старих лемківських осель, тепер задбаних поляками – простими селянами, представниками андеграунду всіх штибів, митцями та чиновниками. Сюди, як на паломництво, приїжджає польська «богема», щоб вимкнути мобільні, забути ноутбуки і знову відчути себе просто «людиною».

Білі  квіти впали заповідь майбутніх січнів;
перший раз тоді поцілувала землю вічність.

Як розповів веселий  і гостинний господар Болек (басист і вокаліст ще одних учасників концерту – гурту «Nowica 9») в цій хаті жив і творив Jan Szymczyk, один з останніх великих лемківських музикантів. Зараз його справу продовжили «Nowica 9» , які приїхали сюди з Сілезії. Гурт грає музику душі, не дотримуючись чітких стилів, займається самовдосконаленням в усіх напрямках: проводить воркшопи, співпрацює з акторами та митцями, співорганізовує велику кількість творчих акцій, що відбуваються у селі.

Замовкли  голоси охриплі,
і спокій крила розпина,
і північ зерна маку сипле,
та не для тебе тишина.

Стара лемківська хата набилася людьми по різьблені сволоки, саме тими людьми, що були потрібні, це був один із найбільш незвичних і найбільш вдалих концертів. Ніч на Андрія найкраще підходить для ворожби, що вона наворожила «Шоколадам» побачимо невдовзі.

Зранку – Служба Божа у греко-католицькій церкві. В селі залишилось тільки дві українські родини, але місцеві поляки відспівують всю літургію – українською , за старим обрядом…

Присутність духу Антонича в Новиці так само відчутне, як і присутність села в його поезії. Сподіваємось, ця акція  сподобалась Богдану-Ігорю.

П.С. 1
Зима, джаз і пригоди «Шоколаду» тривають. На зимові свята реалізується їхній наступний проект – спільно із «Дзиґою» 15 січня у Львівській Філармонії відбудеться концерт «Щедрий вечір з добрим джазом».

П.С. 2
Ніщо не минає намарно. Земля тримає свою енергетику – Новиці останніми роками стали місцем мистецьких мистецьких акцій, котрі влаштовує «Stowarzyszenie Przyjaciół Nowicy»: театральний фестиваль Spotkania Teatralne INNOWICA, виставки світлин та живопису, концерти та майстер-класи.