Тимур Мірошниченко: «Я тричі відмовляв каналу «Інтер»
…Днями в Україні стартував Національний конкурс краси і таланту «Королева України», що покликаний боротися за здорове майбутнє країни. Кастинги на участь у телепроекті розпочалися і триватимуть до 30 листопада. Отож, охочі незаміжні українки, віком від 17 до 24 років, зростом від 168 сантиметрів можуть спробувати себе у цьому змаганні, де вітаються природність, доброзичливість та натуральна краса без усіляких силікону та нарощених кіс. Володарки двох головних титулів «Королева України» та «Королева України-Земля» представлятимуть нашу державу на престижних світових конкурсах «Міс Модель Світу» та «Міс Земля». Ведучим цього конкурсу в Україні буде незмінний фаворит дівочих сердець Тимур Мірошниченко.
– Тимуре, наскільки цікаво проводити такі свята, яким чином ти можеш себе виявити, вразити глядачів?
– Насправді нетерпеливо чекаю таких проектів, бо якому чоловікові не приємно бути поміж красивих дівчат?! Текстів я не прописую навіть для прямих ефірів, бо глядач відчуває і розуміє, що це нечесно, йде не від мене, тому... говоритиму те, що хотітиму. Проведення заходів – це щоразу щось нове, заздалегідь спрогнозувати свою роботу майже годі. А виграшними, звісно, є почуття гумору, дотепні висловлювання, посмішка, але головне – залишатися собою і не грати ролей, бо глядача обдурити не можна.
– Твоїми партнерками по сцені були Ольга Горбачова, Марія Орлова, Ані Лорак, Світлана Леонтьєва та багато інших популярних представниць слабкої статі. З ким із них працювалося найкомфортніше і що є запорукою успішного тандему на сцені?
– Розуміння, звісно, найважливіше, бо партнери на сцені – те саме, що партнери по життю. Як нема отого зв’язку, то гарного дуету не вийде. Взаєморозуміння з’являється, якщо проводити багато часу разом, але оскільки в кожного з нас – своє життя, то зв'язок або є, або його нема. Втім, я не пригадаю жодного випадку, коли чогось із кимось не вийшло. Коли партнерка, приміром, багато говорить, то я кажу менше, але по суті (сміється). Ведучого не має бути багато, на сцені все мусить виходити збалансовано.
– Шість років, як ти працюєш на Першому Національному і не збираєшся змінювати роботу передусім через «Євробачення», яке коментуєш і ведеш із різних країн ось уже багато літ поспіль. Що такого особливого у цьому пісенному конкурсі? Невже й великими заробітками тебе не здатні заманити інші канали?
– Насправді годі описати й передати те задоволення, яке дістаєш, працюючи на «Євробаченні». Якщо ти бодай раз поїдеш на цей пісенний конкурс і не просто потусуєшся, а по дві години на добу поспиш, побігаєш, як шалений, з оператором, запишеш «Щоденники», інтерв’ю, змонтуєш їх, встигнеш піти на брифінг коментаторів чи на вечірки, то зрозумієш, що без «Євробачення» уже не зможеш. Я знаю тисячі людей з усієї Європи, які щороку їдуть туди працювати, бо то як наркотик. Подібної події такого масштабу я не зустрічав. Завдяки «Євробаченню» побував у багатьох країнах, мав змогу подивитися, як влаштовано тамтешнє телебачення, двічі працював на ВВС… Цей досвід годі чимось замінити. Тому коли якійсь провідний комерційний канал пропонує мені стати ведучим маленької програми, то вже, як кажуть, не комільфо. Бо це лише крок уперед щодо зарплатні, але назад – щодо роботи. І хоч «Євробачення» не приносить мені жодного матеріального задоволення, бо я отримую однакову зарплатню щомісяця, незалежно від кількості проведених проектів, втім наразі саме я є монополістом «Євробачення» в Україні і в грудні поїду до Єревана, де вестиму й коментуватиму 16-й пісенний конкурс. Цього разу це будуть дитячі змагання.
– І, все ж, про яку роботу мрієш?
– Плани змінюються, як і життя. Коли вступав до вишу, мріяв стати психологом, а до кінця навчання запланував потрапити на телебачення або радіо. Коли прийшов на канал, з’явилася нова мета – робота на «Євробаченні». До речі, це ласий шматок, на який багато хто зазіхає, тому зі зміною керівництва мені щоразу доводиться його відвойовувати… Тричі відмовляв каналу "Інтер", навіть у Росію мене кликали, але я непорушний у своїх смаках. Наразі мета – розвиватися і бути затребуваним. Ми з друзями організували творче об’єднання і вже третій сезон знімаємо програму «Як це?».
– Знаю, ти був ведучим на весіллі Ані Лорак...
– У мене зі всіма конкурсантами «Євробачення» добрі стосунки, хіба з Лободою не знаємося, адже тоді, коли вона співала у Росії, я коментував цей конкурс з Києва: через кризу поїхати до Москви не вдалося. Ми з Ані потоваришували, коли були в Сербії. І от згодом мені зателефонував Мурат і сказав, що вони з Кароліною запрошують мене бути ведучим на весіллі. Я погодився й безплатно вів їхнє весілля у Туреччині… Щоправда, найбільше задоволення я дістаю від концертів, які веду на великих майданах, де відбувається неймовірний енергетичний обмін.
– І наостанку не можу не запитати, чи вільне серце Тимура Мірошниченка?
– Скажу, що у мене немає жіночого ідеалу, можливо, зараз вийду на вулицю й закохаюся у дівчину, на яку п’ять років тому й не подивився б! Колись мені подобалися брюнетки, тепер і блондинки. Як не крути, але якщо я зустрічаю дівчину вперше, то дивлюся передусім на її зовнішність. Хто кричить, мовляв, врода – це не важливо, той бреше! Бо, якщо тобі не сподобається дівчина, то ти ніколи не підійдеш до неї… Чи вільне серце? Я парубкую…
Інфо: Тимур Мірошниченко народився 9 березня 1986 року в Києві. У 2002-му закінчив з медаллю гімназію «Троєщина». 2002-2007 рр. – навчався у Національному Авіаційному університеті на факультеті психології. З вересня 2005-го працює на НТКУ ведучим шоу «Студія 5». Цього ж року стає коментатором «Дитячого Євробачення». У 2008 році вступає до Київського Національного університету театру, кіно і телебачення ім. Карпенко-Карого на спеціальність «Режисер телебачення». За свою кар'єру прокоментував 15 конкурсів «Євробачення» (дитячих і дорослих).
Хобі: прямий ефір, швидка їзда, подорожі, футбол.
Родина: старша сестра разом з чоловіком і донькою ось уже десять літ живе й працює у Китаї, мама працює у школі інспектором із харчування, батько – полковник у відставці.
