Український сучасний роман «Неприродний добір»
Якщо ви стикалися з таким явищем, як медична помилка, або цікавитеся цією темою, то вам не оминути роман, який я збираюся оприлюднити. В інтернеті ви, звичайно, знайдете багато розумних статей та газетних публікацій на цю тему, але перевага літературного твору полягає в концентруванні матеріалу і освітленні теми включно з людськими стосунками. Тим більше, що автор при написанні роману не тільки користувалась інтернетом, а також багато спілкувалася з живими лікарями, хірургами та іншими медичними працівниками.
Та найголовніша особливість цього твору полягає в тому, що написаний він для українців і про українців у той час, коли багато років ми вимушені шукати серйозну літературу у іноземців. Безпосередні події роману відбуваються взимку 2007-навесні 2008 років, а головні герої живуть поруч з нами. Основна тема – помилки лікарів, а також відносини медиків і пацієнтів лікарень. Всі ми звертаємося до медичних закладів, сунемо лікарям гроші за нібито безкоштовне лікування, а лікують нас часто по-свинськи. Буває, що й помираємо через недбалість медичних працівників. Чому так? Хто в цьому винний? Лікарі або держава? А може, ми самі? Чому не судять лікарів? А на заході – там що, краще? І чи врятує нас страхова медицина? Обіцяю, що після прочитання роману читачі подивляться іншими очима на медицину.
З іншого боку «Неприродний добір» — чи не найперший в Україні саме сучасний роман. Сьогодні в Україні письменників об'єднує одна «болячка» – порпання в історії за неспроможністю репрезентувати наше з вами життя. Але найлегше перенести своїх героїв у глибину віків і вигадувати щось таке, чого вже ніхто не перевірить. Штучно розкручені письменники усвідомлюють, що обдурити сучасника неможливо, бо він краще за письмака знає своє життя, і які проблеми його турбують. Тому роман «Неприродний добір» досліджує не тільки медичну помилку, а й інші аспекти нашого з вами буття. Через те серед персонажів ми зустрінемо і головного бухгалтера, і інтелігента, і інших пересічних українців. Ми розглянемо проблеми фемінізму, аудиторів, патріотизму в умовах російськомовного суспільства і багато чого іншого. Увесь роман – то зліпок з життя простої людини, і кожен читач впізнаєте там себе, свого сусіду або колегу по роботі. То ж запрошую на мій блог, де я починаю друкувати свій роман «Неприродний добір» – виявилося, що на папері його видати неможливо.
Де можна знайти цей роман і коли його можна буде прочитати?
http://i-solodchenko.blogspot.com/
Til'ku-shcho dochutav na
http://www.ukrcenter.com/Література/Ірина-Солодченко/41696/Неприродний-добір#
Syper!
Дарвин: "Сохранение благоприятных индивидуальных различий и изменений и уничтожение вредных я назвал Естественным отбором". Що тоді авторка мала на увазі, називаючи свій перший роман «Неприродний добір»? Що в сучасному житті все навпаки? Всі ми індивідуальні, але нас поєднує одна мета – прожити щасливе життя. Читаючи роман, розумієш, що в ньому описується не тільки «медична» лінія. Адже про сучасну українську медицину всі ми знаємо не з чуток. Злидні, нестача елементарних інструментів для спасіння хворих, тобто повний розвал всієї медичної системи. Це претензія до державних діячів, політиків та олігархів, що розривають Україну на шматки. Інший бік справи – особиста мораль окремого лікаря. Якщо ти здираєш гроші з пацієнтів на непотрібні йому ліки, вирішуєш чи допомагати людині чи ні в залежності від розміру його гаманця – то в тебе є не тільки на хліб з маслом, а ще й на дачі, курорти, автівки. Якщо перш за все дбаєш про свою совість, пам’ятаєш про клятву Гіппократа – тоді жити тобі у халупі, перебиваючись з хліба на воду. Звичайно, кожен лікар має сам обирати яким шляхом йому піти. Вони і обирають – по ходу справи здійснюючи неприродній добір.
Взагалі у романі є спроба зробити зріз українського суспільства. Про лихі 90-ті написано та відзняте немало. Про те, якими стали люди вже на початку 21 століття – особисто я в літературі не зустрічала. Дуже яскраво авторка описує життя офісного планктону, всі ці інтриги, жадобу до шалених грошей та зацикленість на кар’єрі. Більшість чоловіків розгубилися у нових для всіх умовах, а жінки запряглися працювати на благо родини. Як результат – зруйновані родини, діти, що ростуть на самоті. Це теж неприродній добір. Маєш ділову хватку, схильність до підлабузництва, мрієш заробити все більше і більше грошей – вперед, в наш час ти маєш всі шанси бути на коні. От тільки життя іноді розставляє все по своїх місцях у неочікуваний спосіб. Дивно, але залишилися в нас і такі, що живуть у гармонії з самим собою, не куштуючи делікатесів, не маючи шикарної автівки, не літаючи до турецьких готелів. І така людина може бути щасливою. Щасливою по-своєму. Вона не строїть з себе хазяїна життя в єгипетських чи турецьких готелях, а бере рюкзак та йде в турпоход. І такий спосіб життя у сірої більшості викликає нерозуміння, насмішки, але деякою мірою і заздрість. Будьте собою, залишайтеся ЛЮДИНОЮ, зрозумійте, що на той світ гаманець з собою не візьмеш – такі висновки я зробила, прочитавши цей роман. Можливо, думки мої надто сумбурні, але я написала те, про що замислилася після прочитання.
Цікавий твір. Окреме дякую авторці за реальне відображення українського суспільства. Рекомендую всім, кого цікавить сучасна література, яка грунтується на реаліях сьогодення.
Ставим точку или Прощание славянки с украинскими издателями
http://bredotina.blogspot.com/