Віктор Бронюк: «Я не хочу бути Надлюдиною»
Інтерв’ю з Віктором Бронюком почалось настільки невимушено, що це скоріше було схоже на дружню розмову. Ми потисли один одному руки й Віктор запитав, сміючись: «Ну що? Зіграємо в шахи?». Я визнала, що не вмію грати в шахи. Пан Віктор сказав те ж саме й додав:
Шахи – це єдина гра в яку я не вмію грати. Граю в карти, теніс, футбол… Особливо обожнюю футбол. Як тільки маю вільну хвилинку, одразу біжу за м’ячем!
Від ігор плавно перейшли до музики. Фронтмен підкреслив, що всі концерти проходять дуже позитивно. Гастролі не втомлюють. Але трохи стомлюють дороги. Адже після зими багато з них розмиті й важко їхати до пункту призначення, до іншого міста.
Нам не важко їздити з туром. Ми даємо концерти, аби відірвати людей від проблем.
Потім почали говорити про філософію Ніцше. Пан Бронюк заявив:
Я не хочу бути Надлюдиною. Хочу робити те, що роблю. Кожного ранку згадувати слова Кенеді «А що ти зробив для держави?», вдосконалюватись все більше і більше. Пам’ятаю, одного разу в університеті ми мали дуже цікаві дебати. Професор запитав: «Що треба змінити в країні, аби життя стало кращим?». Багато студентів казали, що треба змінити парламент. Інші наводили свої аргументи. Опісля суперечок, професор сказав, що треба виконувати свою роботу краще, ніж ми робимо це зараз. І я з ним стовідсотково згоден. Студенти мають ходити на пари, вчителі вчити дітей і так далі. Недаремно кажуть: «Хочеш змінити світ, почни з себе». В цих словах дуже багато змісту. Наприклад, наш гурт почав з себе. Ми не виступаємо під фонограму й намагаємось робити свою роботу ще краще!
А Ви присвячуєте комусь свої пісні?
Загалом ні. Але от нещодавно з’явилась пісня, яка присвячується моїй мамі. Трек не увійшов до альбому.
До Вас підходять на вулиці з проханням десь розписатись чи сфотографуватись? І як Ви на це реагуєте?
Я не обмежую спілкування з людьми. Можу вийти з машини, купити чебурек, попити на вулиці кави… Запросто дати автограф, сфотографуватись. Деякі люди, щоправда, просять заспівати, але цього не роблю.
Ви закінчили педагогічний університет. Чи могли б Ви зараз викладати в школі?
Так. Чому б і ні? Я можу робити абсолютно все! Наприклад, вести фермерську роботу, працювати кухарем… До речі, дуже люблю куховарити. Нещодавно навчився готувати суші. А моєю «коронною стравою» всі вважають борщ! Мій секрет приготування борщу – це готувати його з позитивом. Відкинути всі погані емоції, відчуття й готувати! Тоді точно буде смачно!
