Дорогенькі мої.. Яке щастя, що маємо в українській літературі таких письменників як Галина Пагутяк та Петро Яценко. І як добре, що Ви всі небайдужі: читаєте, спілкуєтесь, сперечаєтесь. Значить: живемо. Так, нам нелегко всім нині. Треба вижити. Треба.. Сумно, коли лауреата Шевченківської премії називають автором "середньої руки", сумно, коли помирає Іван Гнатюк, також лауреат Шевченківської премії, і про нього народ мало знає. Багато сумного в цьому світі. Але добре, що ще можемо про це говрити вголос. Бо згадаймо; "Кожна піч українська фортеця міцна. Там на чатах лежать патріоти...".
"Все говорят - фильм для дураков, а мне понравилось")))
Стаття сподобалась. Тут справді варто звернути увагу на атмосферність і асоціації автора, а не на конкретні схожості чи відмінності....
Рада, що вам сподобався путівник!:) А книжка сподобається - не те слово:)))
Дякую за статтю. Обов"язково знайду і куплю книгу. Взагалі книжки із циклу "Невідома Україна" - крутяцькі.
та нормально чувак написав, нестандартний ракурс, принаймні. Наштовхує на самостійне мислення і опирання спокусам догматизму/фундаменталізму/пря молінійності думки.