...особисто я вперше відчув "зв'язок" з текстом Оксани Забужко (а не просто поглинання її букв), повернувшись з букіністики, маючи в рюкзаку "Хроніки від Фортінбраса". Повернувся в приміщення свого діда, яке йому вже фактично не належало, але ми з ним ще деякий час мали право в ньому перебувати...
До цього це я? Вступ до цієї книжки ("Хронік..."), перший гостро зрозумілий (і близький!) мені текст цієї письменниці, котрий поступово все більше згадувався під час презентації "Музею...". Ще не встиг прочитати свіжий роман, але по тому, що про нього говорила автор, мені він сприймається логічним продовженням вступу (до "Хронік...").

... а "походження -- як точно тлумачив Х. Ортега-і-Ґасет старофранцузьке гасло, -- зобов'язує"

роман не про УПА, а про те, що неодноразово в своїх інтерв'ю пані Оксані наголошували учасники тих подій: "Демобілізації не відбулось..."

Повертаючись з презентації, на тротуарі однієї з сутінкових вулиць Києва, через дорогу від Володимирського собору я побачив використаний ящик з-під феєрверку... не перед входом, і не в Храмі... отже, незначні зрушення є(?)

Моя штучна ялинка навряд чи змінить екологію планети. І те, що тягаю за собою сміття додому, бо на вулиці урн бракує, теж.
І, до речі, у нас пів міста сортує сміття (до другої половини прогрес ще не доповз)... Сміттєпереробка – це теж бізнес))

:(((
багатьом з мого оточення – також, навіть людям розумним, які б не мали бути байдужими...

тотальна байдужість і відсторонення – так простіше жити. люди глухі до пояснень і аргументів, вони блокують власну совість

Мені просто дуже цікаво, що може ця маргінальна луцька жлобиха, випускниця кафедри наукового комунізму!!!! написати про УПА?
Кравчук №2?