року в СРСР не було. як немає і зараз в Росії та й в Україні теж
дуже цікава і пізнавальна стаття, дякую)
неодмінно послухаю "джанглмен" і "сахару")
"забавками Президента" Арсенал (а також музей(-ний комплекс) в Батурині, і навіть таку сокровенну річ, як ушанування пам'яті жертв Голодомору) називають ті, хто стоїть осторонь цих процесів та явищ. Не рідко, ті хто зобов'язаний виконувати розпорядження Президента, просто ігнорують їх, звалюючи відповідальність за не зробленість-недоробленість на нього.
Те, що В.А. наважився назвати (поки що бодай тільки в планах) музей іменем Мазепи, в той час, коли чимало людей продовжує сприймати гетьмана "зрадником", викликає в мене повагу до Президента.
А стосовно проблеми наповнення експонатами, то проблема полягає у відсутності самої культури (разом з відповідним законодавством) про меценатство. Сподіватись на те, що художники та музеї стануть в чергу дарувати твори Арсеналу, бо "престижно" -- то наівно.
ну, еміграція – не найстрашніше, гірше, коли жиють і плюють.
Таких курвочок штампують пачками по всьому світу. То зараз струя. Прадюсір використає її, витисне, як цитрину, і викине, як використаний кондом. І візьметься за іншу. Конвейер працює. А щодо таланту даного об'єкту – їй далеко до тої ж Мадонни, як корові до балету. Клас не той. Дворняжка.
гм гарно .. а тарілка як з фільму Війна Світів :))
Нууу. Как говорится "за ваши деньги любые прихоти". Хочется остальным представителям украинского музыкального андеграунда пожелать таких спонсоров, как у ДС. Тогда бы и количество нашей альтернативной музыки на CD резко возросло, и концерты были бы чаще и качественней по звуку и организации, и отзывы в массмедиа были бы у груп исключительно положительные.