подумалося, що років через 40 цими уламками минулого станемо ми самі. дуже важливо напевне, щоби нас було цікаво розглядати тим, хто йтиме за нами)))
нє!треба саме рибок!коти живуть у нашому світі!а рибки в окремому – підводному. тому годування рибок відображає сутність порятунку світу.о як.)
З мамою вже помирився. Рибок, тобто котів, нагодував. Так що тільки спасіння світу лишилося.
великі справи починаються з малих)чому б не спробувати для почтаку помиритися з мамою або нагодувати рибок?)))це теж свого роду порятунок світу, і для цього зовсім не потрібно чекати аж до наступного літа)
... от би вхопив павук, заплутав у м'якенький кокон і з першим голосінням наступного літа вилетіти метеликом знов рятувати людство.
оце так вклонився!!! дяка за щирі слова і суть – ГЕНІЙ ВІЛЬНОГО МІСЦЯ!!!
приєднуюсь серцем і розумом!!!
а от час може б і самим треба наближувати ;)
Гарно. Не хочеться коментувати – мізків уже торкнулися осінні "приморозки на нервовому грунті". Згадується тільки чогось Стусове "і не жив, і не жаль..."