Ви мене таки змусили прослухати кілька пісень Черновецького)) Досі не можу зрозуміти, що то було: популярні пісні у виконанні марсіанина? Чи дружній шепіт посланця з Бетельгейзе, який пробує опанувати поп-культуру землян? В усякому разі, амплуа космонавта-растамана має шанси на успіх)
Істини немає в мистецтві вже близько ста років, власне саме через це і з*явився авангард. Про це дуже добре написав Ортега-і-Гассет.
І все ж є в ній якась таємниця... і досить інфернальна.
Еге-ж, я згадую про "Динамо" здебільшого, коли на обрії з'являєтся "Спартак")) Все одразу набирає сенсу.
Так чи інакше, але вболівати за киян мені було легше, коли грали команди Блохіна, а потім - Шевченка. Зараз складніше стало.
тут тільки одне пояснення - її вроджена геніальність
Купа людей (Кіплінґ, Тютчєв, Ніколай Островський, Лєбєдєв-Кумач, Фадєєв Сімонов, Маяковський, можливо, Ейзенштейн) були достатньо щірими, щоб не втратити натхнення на цій темі, але ж... художність Ріфеншталь яскравіша.
якось так абсурдно звучать ці коменти про істину... особисто я вірю в Бога і впевнена, що Він і є Істиною. Отже, за життя нам її не пізнати. Далі не продовжуватиму, бо віра й істина є дуже особистою справою кожного.
щодо Ортега-і-Гасета: якщо Ви мали на увазі "Дегуманізацію мистецтва", то я трохи по-іншому його зрозуміла