в оригіналі фільм просто чудовий, чудово звучить)
просто не коментар, а міні-рецензія :)
"Лебідка" побудована на відчуттях... Відчувалися і пера, що проростали крізь її тіло, і всі поламані нігті, і здерта з пальця шкіра... Творці пошкребли добре й по нашій свідомості, і по тілі:) А "Король" так, інший фільм...
мабуть, не варто ці два фільми порівнювати, хоча за силою отриманих вражень для мене вони приблизно однакові (8/10).
Теж подивилася "Чорну лебідку". Мушу сказати, що вражена, але не позитивно. Ота постійна напруга, кошмарні галюцинації, кров, біль, різка тривожна музика - не давали розлабитися і насолодитися фільмом. Загалом головна героїня - не той типаж, який приворожує, мені справді було нудно, як і її тренеру, що привселюдно назвав Ніну беземоційною і холодною. Мені до душі персонажі яскраві, динамічні, з характером... Тоому перегляд цього фільму не "присмакував", на відміну від прекрасної стрічки "Король говорить". Але це моя суб"єктива думка:)
Мені теж дууужеее сподобався фільм:) Особливо захопилася логопедом Лайнелом:) Протягом усього кіно він вражав стриманістю, освіченюстю, умінням тримати марку. Як достойно він поводився з "його високістю", як розставив пріоритети! А як провокував! Дратував, виводив із себе, сидячки на королівському троні:)) Усе це, як на мене, прояв зразкової сили духу, внутрішнього стержня, що завжди робить людину помітною, змушує її поважати (недаремно сам король прийшов додому до Логу вибачатися:) І я все хвилювалася, аби вміння і старання цього неповторного лікаря оцінили по заслузі. Ура! Кінець фільму чудовий! Добро перемогло зло:)))
не сумніваюся :)))