у мене завжди була підозра, що так звані ерудити певним чином заздрять людям з більш безпосереднім сприйняттям за тим же принципом що й фригідні заздрять німфоманкам, яким аби відчути множинний оргазм не потрібні квіти, компліменти, масаж і загалом якась особливо романтична атмосфера)
будь-яка найінтелектуальніша емоція зводиться до елементарних відчуттів задоволення або страждання. і я б не брався стверджувати що інтелектуальний метод досягнення задоволення, робить його інтенсивнішим.
але я не про те. значно цікавіше дослідити феномен зверхнього зневажання інтелектуалами простих, але недоступних їм радощів. думаю більшості випадків це незадоволеність власних "високих" потреб в симбіозі з хибним переконанням, що буцімто плебеї розважаються за їх рахунок. Що от начебто в Голівуді стояло питання поставити на спонсороване бабло "Алісу" для мас чи фільм за мотивами однієї з книжок Пінчона для ерудитів, і кінець-кінцем вирішили що ерудити обійдуться. Це смішно. До того ж це ницість зневажати людину за те що вона з насолодою хаває і наїдається топінамбуром лише тому, що ти особисто тащишся лише від омарів.

"Ой, який у нас гарний смак, які ми розумні, ну прямо обрані...а всі інші очима кліпають...і так їх шкода..." Це що , вибачте, за ставлення до людей? Праворуч – із гарним смаком, ліворуч – з поганим? Кожному своє по душі та по серцю. І не треба нікого жаліти. Це образливо.

мені нічим не загрожує. а вам?

хм. у коменті Северина, з яким ви погодились, йшлося про те, що фільм не можуть оцінити не ерудовані люди, _подивившись його_. до чого тут реклама?

мені, наприклад, заважало те, що фільм не те що не розвинув – не відтворив базові для книги моменти. а якби я цього не знала – кліпала б очима з іще більшим задоволенням.