ага, підтримую повністю! :)
фільм привабливий не картинкою, в першу чергу, а почуттями і відчуттями
ніц геніального в цій мелодрамі не помітив. пару кумедних моментів. пафосність стосунків. новельний сюжет. головна тема – любофь пріходіт і уходіт
Знайти гроші можна. Можна провести фестиваль повністю за приватний кошт. Але в регламенті міжнародних фестивалів записано, що частка грошей повинна іти від держави: в даному випадку КМДА та Мінкульту, інакше фестиваль буде виключено з реєстру тобто буде нікому на фіг не потрібен...
Щодо власного враження про фільм.
Режисер (чи то сценарист, не знаю кого і звинувачувати) намалювали вирвану сюжетну лінію. Можливо я дивився з поганим перекладом (так буває що фільм дивакуватий виходить із-за нього). З самого початку незрозуміло що за люди ця жінка, яка продюсує сценариста та її сни. Чому вони мало не живуть з головним героєем. Розв"язка вкінці мала б бути шокуючою, але сприймається якось дивно, типу "а я зразу так думав". Нічого особливого в сюжеті теж не спостерігається. Ну хіба незрозумілий персонаж бувшого дауна, як це він раптом вилікувався, і навіщо йому було те, що йому було треба. Легка продажність героїні (яку грала Пенелопа) і її характер не вписується в сюжетну лінію. Про це окремо.
Пенелопа Круз зіграла просто геніально емоційну жінку (до речі схожу на ту що була у Вікі Крістіна Барселона). Екстравертна, грайлива, галаслива, палаюча, з геніальною майстерністю грати очима. Її вираз обличчя наче заманює усіх глядачів. Але ж очевидно що з такими характеристиками, жінка не претендує на можливість мати чисту любов. Надто вона пристрастна. Чи може я маю неправильні уявлення про жінок і любов :)
Відповідно її роман з режисером виглядає як маніпуляція самим режисером, хоча подається це як гарна любов. Я не розумію як таке можливо.
Співпадіння теж не дають спокою. По перше як вона так гарно поламалась на сходах. По друге — аварія, сліпота. А ще шизофренія головного героя (чи як назвати це роздвоєння особистості).
Знаю знаю, не мені критикувати сценарії :) Там завжди брешуть...
Можу лише сказати – фільм вийшов неординарний. Любителям мелодрам з нахилом на драму рекомендується :)
хм. Покритикую :)
Рецензія, як на рецензію — вийшла трохи пістна. Зрештою фільм теж би був пістний без Пенелопи. Вона в ньому як приправа :) В рецензії ти надала багато уваги особистому відношенню до режисера та акторки :) А не до фільму.
це не мелодрама, не погоджуюсь
так, любовна лінія трохи пафосна, може, не така чиста як декому хотілося б :)
але – історія більше схожа на реальну, в житті чиста ідеальна любов є раритетом... це історія про взаємну пристрасть Матео і Лени, і я особисто не помітила палкої любові старого Гаррі Кейна до Магдалени, швидше його жаль за минулим
тим більше людські почуття і переживання у фільмі навмисне резонують з любов"ю і шаною до мистецтва