Ні, від Гофмана я чекав, що в кінці фільму всі помиряться, вийде Табачник з баяном, і разом "сім сОрок" заспівають 8===)
"Сталкер" також був "бомбою". При тому - більшої потуги але меншої "зони дії". Заява відповідальна: творча молодь була під надзвичайним впливом фільму. Автор з 77-го по 82-гий навчався у московській Строганівці. Особисто передивився фільм шість разів, був свідком і учасником числених розмов і діскусій щодо "сутності сталкерізму" ). Дуже цікавою була зустріч у ВГІКу із оператором, що знімав фільм. Студенти творчих ВУЗів просто марили "Сталкером". Особисто вважаю "Сталкер" найкращім, але недооціненим фільмом Тарковського.
А Стругацькі - навпаки, були власниками думок скоріш технічної інтеліґенції. Зрозуміло, що вона завжди численіша.
Куда уж лучше! Натурально замовне партноменклатурне кіно. Гоголя поімєлі, нажаль.
Да ладно вам. Хорошее кино вышло. Бортко — молодец. Многие сцены из фильма, я уверен, станут достоянием мирового кинематографа. Например,
Сцена в которой Андрей едет на коне и рубает своих бывших товарищей. Отлично снято. У меня до сих пор в памяти остался видо его збруи и резкие движения его руки: вправо-влево, влево-вправо и т.д.
Сцена в которой полячка кушает хлеб. Впервые встретил такою любовную прелюдию. 5 баллов, однозначно.
Сцена встречи Тараса с предателем сыном. Просто за душу берет. Драма одним словом.
А все ваши «Фее. FUUUUUUUUUUUUUUUUU» и т.д., грубо говоря, лайно собаче.
Ну те, що екранізації у 99 відсотках випадків дууууууууже далекі від оригінального тексту, ітак ясно.
А Стругацьких, я думаю, всі читали)))
Тарковський класний реж.Але екранізацыя майже завжди гірша оригінала.Читайте "Пикник на обочине"-це була бомба совкового дочернобильського періоду
Звичайно, це була "бомба", ще й яка! На відміну від талановитих містечкових жартівників, яким рад. влада дозволяла себе пощипувати для підтримки тонусу (Жванецькі там різні, або Рязанов з "Гаражем"), Тарковський говорив про фундаментальні світоглядні речі. Ту владу з її заборонами і забобонами він взагалі в упор не бачив - мабуть йому було просто нецікаво. Чиновники ж, здається, взагалі не розуміли, що відбувається, від чого люди "пруться".