— спільнота блогів про культуру
Архів
Пов'язані теґи
2008(+),
2009(+),
2010(+),
2011(+),
афіша(+),
галерея(+),
Київ(+),
книгарня "Є"(+),
Коронація слова(+),
Львів(+),
літературна рецензія(+),
музика(+),
новина(+),
Нора-друк(+),
поезія(+),
репортаж(+),
Сергій Жадан(+),
стаття(+),
Факт(+),
інтерв'ю(+)
ВсіКоментарі
Дякую!
Дякую за відгук!
В спальних районах Львова проблеми з водою все ще лишились регулярними...
та то не важливе зауваження, порівняно із загальним концептом статті.
Дуже цікаво було читати.
Дякую!
дизайн:
tux
розробка та підтримка:
Передрук для інтернет-видань дозволений за умови гіперпосилання на «Сумно?» та із зазначенням імені автора, а для друкованих видань - за наявності згоди автора. Всі публікації охороняються авторським правом. Редакція може не поділяти думки автора.
Арт-матеріали Сумно?: кнопки-банери, логотипи для друку.
Так може коментувати тільки "невизнаний геній":)
На "Коронації", за великим рахунком, нагороду отримує рукопис, а не письменник, бо саме текстам виставляє оцінки журі. Отже сентенція "Коронація – це підсумок і визнання" не вірна по суті. Тут ідеологія самої премії інша. "Підсумок і визнання" - то Шевченківська премія:)
Я б сказав так: Коронація - дуже важливий етап у житті письменника. Для когось "це лише початок" (як пише п. Жанна), як то стало для Лариси Денисенко, Олексія Волкова, Максима Кідрука, для кого - ще одне підтвердження класу (Марія Матіос, Ірен Роздобудько, Василь Шкляр)... А от для Андрія Кокотюхи - майже робота:)