— спільнота блогів про культуру
Архів
Пов'язані теґи
2008(+),
2009(+),
2010(+),
2011(+),
афіша(+),
галерея(+),
Київ(+),
книгарня "Є"(+),
Коронація слова(+),
Львів(+),
літературна рецензія(+),
музика(+),
новина(+),
Нора-друк(+),
поезія(+),
репортаж(+),
Сергій Жадан(+),
стаття(+),
Факт(+),
інтерв'ю(+)
ВсіКоментарі
А по суті й без пафосу можеш? Я чхав на ваше СПУ і тішуся з того, що антологія стала вам солянцем поміж очі. Ви ж бо такі завзяті і дружні українці не фінансуєте яскраві проекти і від жлобства жирієте, а американська дівчинка Маша Шунь узяла та і вбехала своє бабло в український проект. Їй не жаль. То у нас богаті та бідні, а вони вміють бути середніми.
Насправді і по суті злить те, що проекти у нас роблять одиниці а горлодерців знаходяться сотні. Все-таки краще, щановний, нічого не створювати в літературі, але у когось от ононімзити на сторінці.Чи я не правий. Бо бачите багато хто оцінив мій експеримент а ви перший гандон який отут лайно намагається повозькати. Чи мені підписувати над кожною статею: не для давунів.
П.С. А Просвіті я справедливо вказав помилки.
Як зазначено в анотації: "До цього видання ввійшли твори письменників, прізвища яких добре відомі читачам. Вони з різних міст, пишуть російською та українською, мають різні погляди на життя, але тут, у цій книжці, під цією обкладинкою зібралися разом з однією метою: розповісти про ТЕ, чого, як вважають деякі моралісти, не існує і по що "пристойні" люди зазвичай начебто не говорять. Але письменники наполягають: говорити і писати можна про ВСЕ. Доказом цього є дане видання".
Учасники антології: Юрій Винничук, Сергій Жадан, Андрій Кокотюха, Вано Крюґер, Андрій Курков, Микола Леонович, Ірися Ликович, Лада Лузіна, Ярослав Орос, Сергій Пантюк (упорядник), Лесь Подерев'янський, Юрко Позаяк, Світлана Поваляєва, Юрко Покальчук, Артем Полежака, Володимир Сердюк, Олег Соловей, Каріна Тумаєва, Олесь Уляненко.
зі статті Ярослава Ороса ("Закарпаття онлайн".БЛОГИ)
а де текст? чий "Аморалко" і чого там так багато людей його презентує?
"Весело", як на 15 речень((
Якось воно так сумбурно читається, наче похапцем вихоплені фрази, що долинають із-за дверей, котрими разпораз шарпають студенти, зазираючи у авдиторію... "Вода у шклянці бурі чи то шклянка у бурі води" (с), але радше скидується на, як то кажуть: "...ні псови, ні вівсови", та й сучліт неоднозначно трактується. А на останок файно ґратулюю і зичу натхнення ;) .
саме так і надруковано...
дизайн:
tux
розробка та підтримка:
Передрук для інтернет-видань дозволений за умови гіперпосилання на «Сумно?» та із зазначенням імені автора, а для друкованих видань - за наявності згоди автора. Всі публікації охороняються авторським правом. Редакція може не поділяти думки автора.
Арт-матеріали Сумно?: кнопки-банери, логотипи для друку.
До речі. Сюди ж наше видавництво "ранок" чи вже неіснуюче "Септіма". Сюди ж і київське видавництво "Махаон". Шановні діти! Вчиться повторювати помилки батьків. Починайте з дитячої книжки. А літак, між иншим, без манесенького гвинтика потерпає катастрофу.
Ну за "Септиму" я писав на сумно тут : http://sumno.com/literature-re view/navischo-bandani-banany-a bo-smachni-lyapsusy-dlya-/