— спільнота блогів про культуру
Архів
Пов'язані теґи
2008(+),
2009(+),
2010(+),
2011(+),
афіша(+),
галерея(+),
Київ(+),
книгарня "Є"(+),
Коронація слова(+),
Львів(+),
літературна рецензія(+),
музика(+),
новина(+),
Нора-друк(+),
поезія(+),
репортаж(+),
Сергій Жадан(+),
стаття(+),
Факт(+),
інтерв'ю(+)
ВсіКоментарі
Жертвую вам "з барського плеча" 200 грн.
Але обов'язково хочу там бачити сестер Тельнюк; Півнів; Контрабас; Ореста Дзиндру; і для досягнення найбільшого успіху най віршів Антонича почитають Андрухович, Прохасько, Жадан.
я б ше закцентував на можливості(!) і необхідності(!) проведення акцій тепер і протягом наступного часу, до початку самого фесту, у різних (всіх!) містах України. і, при можливості, їх переміщення на основне дійство до Києва.
мені здається саме так фест може стати нестандартним, численним і цікавим.
з кожного по ниточці, Антоничу сорочка! бо ж скоро зима...
на підтримку фесту можна перерахувати від 50 грн. Зараз це напишемо.
Було б непогано, якби ви написали де-небудь, скільки саме коштує квиток – ні тут, ні в розділі "Підтримати" суми не вказано. Люди будуть охочіше перераховувати кошти, якщо будуть якісь орієнтовні суми.
Як мені сказав редактор одного з видавництв: "В тебе є три варіанти: 5% того, що раптом ти здобудеш визнання за життя, 30% – через 30 років після смерті, 70% – що ти обломаєшся, кинеш писати, і про тебе всі швидко забудуть". Це дуже оптимістичний прогноз, але я ніяк не можу зрозуміти, що саме треба робити – писати чи прагнути визнання? З одного боку писати важливо, але от я з 1989 року писав і, поки не почав прагнути визнання, був цікавий лише деяким членам домашнього літературного гуртка. Що взагалі робити? В літературному гуртку мене такі питання не цікавили – писав і все, бо більше робити не було чого.
Великий молодець – автор рецензії! Украй необхідне таке прискіпливо-справедливе розбирання перекладів – інакше уподібнимося до читачів світової літератури крізь окуляри Еллочки.
дизайн:
tux
розробка та підтримка:
Передрук для інтернет-видань дозволений за умови гіперпосилання на «Сумно?» та із зазначенням імені автора, а для друкованих видань - за наявності згоди автора. Всі публікації охороняються авторським правом. Редакція може не поділяти думки автора.
Арт-матеріали Сумно?: кнопки-банери, логотипи для друку.
Зрозуміло, що це знову лист бай Логвиненко, бо ті самі думки, ті самі слова.