Дякую Вам, шановна пані Жанно. Дуже приємно, що Вас зацікавило моє скромне літературне напрацювання.
І собі прочитала цей роман. На початку так уже довго марудилася, читалося-відкладалося, але десь після сторінки сто п"ятдесятої добряче затягнуло й уже не відпустило:))) Враження бурхливі, ними і собі якось поділюся. Еле щодо "сильних емоцій"... Мене навпаки спантеличило те, як рівно описує автор і звичайні будні перуанців, і політичні катавасії, і любовні переживання. Певно, у цьому й полягає майстерність: передати переживання без вживання всіляких "охів" та "ахів".
І тут "Клуб сімейного дозвілля"? Ого, перехоплює авторів не на жарт:)) Чи інші видавництва їх просто не хапають?..
Ігорю, респект за таку деталізацію, тільки от вже мінімум півроку як неактуально. І маленька порада - ніколи більше не вживайте нічого на кшталт "видатна сучасна поетеса", якщо претендуєте на щось серйозніше ніж шкільний твір))
Ігорю, ви молодчина! Днями й собі прочитала цей роман, і собі збираюся написати відгук. Але, переконана, у мене він не вийде таким деталізованим, скурпульозним, точним, з помітно налаштованою активністю і небайдужістю до життя, яким живеш. Більше б таких пристрасних, сердечних читачів!:))
Насправді самі видавці кажуть, що книжки з позначкою "Коронація слова" продаються ліпше. Тому нема чого нарікати. Це наше, те, що поруч, тому й цікаво, як наші сучасники, часто навіть однолітки, думають, міркують, пишуть. Тому я й читаю "коронованих":)))
Дякую Вам за увагу до моєї публікації , пані Олено