— спільнота блогів про культуру
Архів
Пов'язані теґи
2007(+),
2008(+),
2009(+),
2010(+),
2011(+),
«Клуб сімейного дозвілля»(+),
Грані-Т(+),
дитяча література(+),
Дуліби(+),
Кальварія(+),
Коронація слова(+),
література(+),
молоді письменники(+),
Нора-друк(+),
роман(+),
стаття(+),
сучасна українська література(+),
сучасна українська проза(+),
Факт(+),
Фоліо(+)
ВсіКоментарі
Саме так. Хочете вірте, хочете перевірте.
Видно з рецензії, що книжка вам сподобалась, а от чому – незрозуміло. Тобто, це залишилося таємницею для читача рецензії – у даному випадку для мене. Наприклад, ви пишете, "Оповідь Максима жвава, енергійна, з гумором, іноді аж занадто емоційна. Мова гарна, та ще й не одна". І ніяких прикладів немає – тобто, читачу рецензії пропонується повірити вам на слово, що мова Кідрука саме така.
не виправдовуйтесь))) гг
"Із недоліків – оповідь місцями нагадує учнівський твір: типова побудова речень, надто багато знаків оклику та трикрапок. А ще «Місто...» дуже погано вичитане. Для себе робила помітки бліх, одруківок, помилок – і деякі розвороти просто сіріли ними."
А при цьому Ви ж вживаєте досить дивний з граматичної точки зору вираз: "вдалося побачити «рентген» тої епохи". Мало того – автору ще й вдалося "зафіксувати "рентген" на папері".
Це мені нагадує історію з життя самого Рентгена. Якось одна пані написала до нього послання з проханням вислати їй пару пременів, щоб просвітлити її легені. На що дотепник Рентген надіслав їй листа з проханням надіслати йому на просвітлювання легені.
дизайн:
tux
розробка та підтримка:
Передрук для інтернет-видань дозволений за умови гіперпосилання на «Сумно?» та із зазначенням імені автора, а для друкованих видань - за наявності згоди автора. Всі публікації охороняються авторським правом. Редакція може не поділяти думки автора.
Арт-матеріали Сумно?: кнопки-банери, логотипи для друку.
іі, тішусь)
дякую)