аналогічно рекомендую - якщо ще раз прочитати, то знайдетьсья згадка й про Міядзакі
А от пані Лілії, вибачайте вже на слові, варто було б, навпаки, переглянути мультфільм. Хаул там жодним чином не герой, і не воїн - він закатує істерики через "не такий колір волосся", і боягузливо підставляє замість себе Софі в небезпечних ситуаціях. Тільки під кінець він трохи виправляється, а весь фільм складає про себе далеко не найкраще враження :) Просто у Хаяо головний не він, а Софі та її історія - трішки зміщено акценти, та й по всьому.
Читайте уважніше - це рецензія не на Міядзаківське творіння, а на книжку, яку Хаяо "екранізував".
якщо писати рецензію на Міядзаківське творіння, то ну дуууже мало хто зможе вигадати чим його покритикувти )
детектив і справді легко читається, мені сподобався стиль його написання і те що я дізналась про нюанси фінського життя мене також радує, обов'язково приступлю до інших творів Лієни
підсвідомо? хіба що.
свідомо? в жодному разі. наслідування - не мій стиль, соррі
Мультфільм я дивилась. І, власне, може там і є якісь натяки на Хауловий характер яким він є у діани Джонс, але аплуа героя-рятівника в аніме стоїть на першому місці. І я б не сказала, що акценти трошки зміщено, як на мене - це дві різні історії.