все, про що ти пишеш, притаманно багатьом хорошим (а також значно кращим за U2) гуртам/ від себе напишу, що просто не бачу в них того "романістичного обширу". вони плоскі і лубочні з голови до п"ят, інфантильні (залежні) від шоубіз-машини, а тому, на жаль, поверхові і в своїй ліриці, і в повторюваних з альбому в альбом рифах
прості і зрозумілі слова це про "Іванушків", а тут інакше не скажеш, хоча ліпше про такі речі не дуже розводитись, всеодно толком не схарактеризуєш.
уяви собі 400 сторінок без жодного зайвого речення. не словесний понос, чи 100-разове повторення тієї ж фрази, а вдадне розтікання русла оповіді і прискіплива увага до кожного потічка. так-от U2 не просто грає, а ще й аналізує свою гру своєю ж грою, в музиці ставиться до себе, а ти просто сидиш і офігіваєш від тих обертонів )))
по-перше, не треба мене виправляти, коли вже я сам виправився
по-друге, ефимерними термінами штибу "романістичний обшир" я не оперую. віддаю перевагу простим зрозумілим словам
власне, МАРКЕСОМ. і йдеться не про стилістичну чи (де вже там)тематичну схожість, а про романістичний обшир виправданого і необхідного, кажу ж, купа майстерності
але ти, все-таки мотивуй. цікаво, що тебе навело на таке порівняння!
блін, вже й вони поверхневі,а може, курва, і ніякиї глибини немає, така собі суцільна ризома. а до компанії ще й Бах-ризома, Вівальді-ризома. повигадували собі якісь глибини і тепер пірнають.і я просто переконаний,що Вам відомий з десяток глибинно-неповерхневих, утаємничиних під заголовком "андер"