по-1, ви вже без нациських ярликів, будь-ласка, висловлюйтесь, бо російська мова не винна що нею користуються українці, які власної мови вивчити не спромоглись. Бо так ви видаєте власну спорідненість великоруським шовінізмом: погляди з протилежних кутів рингу, але принцип той самий – не моє, то знач гівно.
а те що Шевченкові не вистачало майстерності перекласти українською власні російськомовні твори, жодним чином не виправдовує неприязного ставлення саме до мови, як однієї з комунікативних систем.
Ненависть на ґрунті власної неспроможності дуже нагадує двійочника, що зненавидів математику лише за те, що йому не вистачає пам'яті чи наполегливості табличку множення вивчити.
Шевченко людина, а не богоподібне втілення аксіомної істини. І в наведеній цитаті він не мову картає, а себе любимого, що взявся за справу з використанням мовного інструменту, яким не володіє у тому ступені досконалості, в якому б йому хотілось. І тут я цілком згоден з ним: якщо що вже щось робиш, то роби досконало, а не аби як. Хочеш розмовляти російською (чи українською), то розмовляй правильно, а не суржиком.
АЛЕ, до музики це не має жоднісінького відношення)
Хе, а я перший цей музік найшоу :Ь
да, цікаво..
цікаво нах йому звукорежисер? :-)
І ще Т.Г.Шевченко про москалемовні твори:
Навчи ти мене, будь ласкав, що мені робить з руськими повістями? У мене їх десятків коло двох набереться. Затопити грубу — шкода: багато праці пропаде. Та й грошей би хотілося, бо тепер вони мені дуже потрібні. Порадь, будь ласкав, що мені робить?
Нижній Новгород 1858
Не треба всього твору. Цитату, де він висловлює позитивне ставлення до москалемовних українців. Про осуд я вже навів, можу ще 10 навести.
От як сам Шевченко висловлювався про свої москалемовні твори:
"Переписав оце свою «Слепую», та й плачу над нею, який мене чорт спіткав і за який гріх, що я оце сповідаюся кацапам, черствим кацапським словом. Лихо, брате отамане, єй-богу лихо. Це правда, що окрім бога і чорта в душі нашій єсть ще щось таке, таке страшне, що аж холод іде по серцеві, як хоч трошки його розкриєш, цур йому, мене тут і земляки зовуть дурним, воно правда, але що я маю робить, хіба ж я винен, що я уродився не кацапом або не французом. Що нам робить, отамане брате? Прать против рожна чи закопаться заживо в землю — не хочеться, дуже не хочеться мені друкувать «Слепую», але вже не маю над нею волі, та цур їй, а обридла вже вона мені.
С. П. 1842"
П.Н.
Обіцяли показати знання Шевченкових творів по за шкільною програмою, а розповідаєте про Назара Стодолю. Ну, я чекаю цитати.
http://etos.io.ua/album281680 (внизу сторінки)