Авторський проект Аліни Копиці «Вікна»

Центр Сучасного Мистецтва при НаУКМА та Швейцарська культурна програма – Україна


В РАМКАХ ПРОГРАМИ ДЛЯ МОЛОДИХ ХУДОЖНИКІВ
презентують

Вікна
Авторський проект Аліни Копиці

29.11 – 10.12.08

Відкриття: 29 листопада, субота, 19:00


Вісім років тому Центр Сучасного Мистецтва та Швейцарська культурна програма – Україна оголосили програму для молодих художників. Програма стала важливою базою для багатьох українських митців. Формат програми змінювався, дозволяючи організаторам дослідити різні стратегії підтримки молодих художників:від великих виставкових проектів до маленьких лабораторних досліджень, від резиденцій для київських художників до регіональних і міжнародних. Більшість стипендіатів програми відомі нині і в Україні, і поза її межами. Це Алевтина Кахідзе, Іван Базак, Микола Рідний, Роман Листвак, Володимир Кузнєцов, Жанна Кадирова, Леся Хоменко, Анатолій Слойко, група РЕП, група АльтРум і багато інших.
Сьогодні Швейцарська культурна програма – Україна припиняє свою діяльність в Україні. Останній проект в рамках цієї програми презентуватиме Аліна Копиця.

«Євроремонти» - явище, яке з’явилося зі славнозвісною інтеграцією на Захід, і явище, яке найяскравіше ілюструє непорозуміння щодо вищезгаданого процесу. Все радянське – невиразне і позбавлене культури товаровироблення – замінюється на «нове», але доволі далеке від європейського.

Пластикові вікна, які є атрибутом кожного «євроремонту», замінюють старі дерев’яні, останні заповнюють собою подвір’я, перетворюючи їх на звалища. Й Аліна Копиця працює із цими знайденими старими рамами, уламками фаянсових статуеток, численними фантиками від цукерок, целофаном та іншим непотребом.

Треш-арт (мистецтво зі сміття) визначити досить легко – мистецтво, що руйнує загальновідоме уявлення про добрий смак, протистоїть рекламі, чи комерційному майнстріму. Але об’єкти Копиці пропонують й інший аспект: ми бачимо образ сучасності, який з'являється з відходів. А художниця є тим, хто документує її присутність.

Сучасність рухається дуже швидко, її можна окреслити як образ у той момент, коли його ще можна впізнати, і можливо, більше не побачити. Отже через деталі, до яких Копиця привертає увагу, є надія добратися до цілого.

Працюючи з залишками радянської культури, художниця пропонує свій особистий підхід до переосмислення та виваженого споглядання. Її колажі є святом на тлі того, що вислизає, того, що шукає замінника, але все ж таки залишається тлом.




По додаткову інформацію звертайтеся, будь-ласка, до Центру Сучасного Мистецтва при НаУКМА:
вул. Сковороди, 2 тел.: (+38 044) 425 7778, e-mail: vaganova@cca.k