Чайковський: балет Бориса Ейфмана

16 березня до Києва завітає балет Бориса Ейфмана. «Чайковський» розпочнеться в Національному палаці «Україна» о 19:00.

Петро Ілліч Чайковський – один з улюблених композиторів Бориса Ейфмана. Коли хореограф занурився в його біографію і дізнався про страждання, про муки пекла душі композитора, що спровокували трагізм його музики, то почув її абсолютно по-іншому. Ейфман захотів донести це і до публіки, так з'явився цей спектакль. Хореографові хотілося, повідати про той диявольський вогонь, що палав в душі Чайковського. Його трагізм був в тому, що він відчував своє роздвоєння, тому страждав і мучився. І балет є не історія особистого життя Чайковського, а спроба матеріалізувати трагічний початок в його музиці.

«Коли слухаєш музику Чайковського, розумієш, що геній, що створив її, прожив трагічне життя. Чому композитор, який за життя став гордістю і славою Росії, неодноразово повертався до думки про самогубство, писав листи, повні болі і відчаї? Звідки такий трагізм в його творах?..
Творчий процес великого художника завжди загадка. Зрозуміти його так само складно, як і проникнути в його особисте життя. Перш за все, де знайти межу, за якою кінчається повсякденність  і починається творчість? У житті художника ці дві сторони життя нагадують сполучені посудини, де з'єднуються радість і страждання, перемоги і поразки, де апофеоз думки змінявся вихором пристрастей. Таке життя кожного творця: він постійно оточений захопленими шанувальниками і заздрісниками, поклонниками і наклепниками. Життя Чайковського – це нескінченний діалог з самим собою, його творчість – сповідь, повна болю і гніву.
Наш спектакль не біографія Чайковського, це матеріалізація його музики, симфонія його пристрастей, втілених в пластиці». Борис ЕЙФМАН

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Чайковський
Чайковський, двійник
Надія Філаретівна Фон Мекк
Антоніна Мілюкова, дружина Чайковського
Принц, Хлопець, Джокер
Дівчина

«Чайковський – це твір, який не відпустить вас ще довго після того, як опуститься завіса».
Барнс К. Нью-йорк Пост. 1999. 26 січня.

«.В прийомах театрального втілення симфонічної музики хореограф пропонує сміливі, але переконливі рішення, вносячи свій внесок збагнення цих таємниць, що мучили всіх крупних художників балетного театру ХХ століття».
А.Соколов-камінський. «Невськоє час». Росія, 5 жовтня 1993 р.

«Спектакль, який з'явився у зв'язку із сторічними роковинами з дня смерті Чайковського, починається з його смерті, пожвавив його спогади і галюцинації і закінчується смертю. Ейфман створює портрет композитора не як спостерігач, що стоїть осторонь, а переселяючись в особу, портрет якої він створює.
У.Пеллатон «Дер Ландботте», Німеччина. 10 листопада 1993 р.

«Ейфман створив найскладніший зі своїх балетів, підтверджуючий його величезний талант і натхнення, які яскраво виявилися в його попередніх творах. По-перше, досягнута повна єдність задуму. Картини змінюють один одного без дліннот, з ясністю йде розповідь про постійну боротьбу, яку веде з собою композитор. Все це в експресивній і захоплюючій манері».
Ж.Манноні. «Ле Котідьен», Франція. 5 жовтня 1993 р.