Презентація книжок Остапа Сливинського і Олега Коцарева
Місце: Культурно-мистецький центр "Є"
Адреса: Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 31
Предмет події: М’яч у пітьмі, Мій перший ніж, презентація книги Кількість відвідувачів: 1
29 травня о 19:00 Культурно-мистецький центр «Є» запрошує Вас на презентацію книжок Остапа Сливинського «М’яч у пітьмі» та Олега Коцарева «Мій перший ніж», яка відбудеться на четвертому поверсі. Вхід – вільний.
Остап Сливинський
Народився 1978 року у Львові. Автор поетичних книжок «Жертвоприношення великої риби» (Львів, 1998), «Полуднева лінія» (Хмельницький-Київ, 2004), «М’яч у пітьмі» (Київ, 2008). Вірші та есеїстика друкувалися в часописах «Сучасність», «Четвер», «Кур’єр Кривбасу», «Потяг 76», «ШО», «Новинар», «Український журнал». Поезії та критичні тексти Остапа Сливинського перекладені 11-ма мовами.
«М’яч у пітьмі» – найновіша поетична книжка Остапа Сливинського, яка вийшла торік у київському видавництві «Критика». У ній зібрано верлібри, які писалися протягом останніх чотирьох років – у мандрах, у постійному пересуванні простором і часом.
«Мова Остапових віршів стає дедалі світлішою, метафори розпадаються на звичні слова, що їх легко вимовляєш і повторюєш з насолодою. Це особливий різновид спрощених метафор, коли розумієш зроблені натяки, але водночас зовсім їх не потребуєш».
Сергій Жадан (з післямови до книжки "М'яч у пітьмі")
Олег Коцарев
Народився 1981 року, харків’янин.
Автор книжок поезії «Коротке і довге» (2003), «Цілодобово!» (2007, спільно з Б.-О.Горобчуком і П.Коробчуком), «Мій перший ніж» (2009) і «Стечение обстоятельств под Яготиным» (білінгва: українські оригінали та російські переклади – Москва, 2009). До друку готується книга малої прози «Неймовірна Історія Правління Хлорофітума Першого».
У новій книжці одного з яскравих сучасних українських авторів Олега Коцарева «Мій перший ніж» поезія балансує між виразною сюжетністю та самозануреними пошуками. Кумедні випадки, історії кохання, транспорт, ненависть і краєвиди розгортаються то ніби з конструктивістською прямотою й усмішкою, то в атмосфері сентиментальної замиленості. Цим текстам притаманне суто «двотисячницьке» прагнення нової, після-постмодерної, цілісності. В окремому розділі зібрано вірші з візуальними ефектами та поему, побудовану за зразком психологічних тестів.
