«Різдвяна історія»: Казка не для дітей

Роберт Земекіс не припиняє вдосконалювати свої навички в роботі з motion capture. Попередні два фільми – «Полярний експрес» і «Беовульф» – не особливо виправдали сподівання.  Картинка була місцями невиразною (особливо обличчя людей), та й сюжети не найвдаліші. Але в 2009-му він випустив новий фільм – «Різдвяна історія» за Чарльзом Діккенсом. Цей проект був давньою мрією Земекіса, і він її успішно реалізував, хай не ідеально, але на високому рівні.

Відразу варто сказати, що «Різдвяна історія» не особливо підходить до перегляду з маленькими дітьми. Мало того, що атмосфера досить похмура, так ще й в сюжеті присутнє те, що діти просто пропускатимуть мимо вух і називатимуть нудним. Щоправда, нудьга може оволодіти не лише дітьми, але і дорослими. Головне – не впустити ту сюжетну нитку, яку Діккенс і Земекіс провели через весь фільм, а в кінці прекрасним чином підвели підсумок.

Не дивлячись на похмуру атмосферу, в мультфільмі присутні барвисті епізоди і неповторний сніг, божевільні польоти над дахами будинків засніженого міста та інші візуальні принади. Все вийшло красиво і живо, але не вистачає Земекісу однієї деталі. Люди знову із злегка дерев'яною мімікою, яку потрібно в майбутньому покращувати. Але це не перешкодило розгледіти в мальованих обличчях звички неповторного Джима Керрі, Гері Олдмена та інших акторів, які працювали над створенням своїх персонажів разом з комп'ютерниками і режисером.

Деякі актори виконали відразу декілька ролей, а Джим Керрі – так взагалі безліч ключових персонажів зіграв. Його Скрудж вийшов украй переконливим. Керрі вдалося позбавити свого героя одноманітності (тут і заслуга сюжету є), а від інших дійових осіб нічого особливого не було потрібно. Як вже писав вище, Земекісу треба трохи додати в деталізації і жвавості міміки – тоді будь-який персонаж буде схожий на живу людину.

«Різдвяна історія» нарешті показала, що Земекіс працював не даремно. Хай його попередні фільми, зняті за допомогою технології motion capture, були не найвдалішими, майбутнє в цієї технології є, особливо з вживанням 3D-формату. Такий погляд на історію Чарльза Діккенса мені подобається, та і напевно не лише мені, багато хто оцінить гідну роботу Роберта Земекіса і Джима Керрі в такому вигляді.